Заступник Міністра Артем Шевальов розповів про умови програми з МВФ в інтерв’ю для ІА «Укрінформ»

8/5/15

Другий транш у розмірі приблизно 1,7 млрд доларів, а фактично 1,677 млрд, враховуючи курс валюти МВФ, у повному обсязі надійшов на рахунки Національного банку України сьогодні, 5 серпня.
До наступного перегляду програми співпраці у вересні українському уряду доведеться попітніти. Роботи побільшає і в Міністерства економічного розвитку і торгівлі: МВФ радить Україні невідкладно почати приватизацію, зайнятися наведенням фінансової дисципліни у державних компаніях. Окремим рядком у Меморандумі йде розробка пенсійної реформи спільно з експертами фонду.
Про акценти програми співпраці, втиснувшись в п'ятнадцятихвилинне «вікно», кореспондент Укрінформу поговорив із заступником міністра фінансів Артемом Шевальовим.

- Коли технічно гроші МВФ можуть надійти на рахунки Нацбанку?

- Технічно гроші на рахунки Нацбанку почали надходити ще вчора. Переказ пройшов з датою валютування - 4 серпня. Природа траншу така, що платіж іде не напряму з МВФ, а з центробанків країн-акціонерів фонду. Європейські гроші почали заходити ще вчора. Сьогодні (5 серпня - ред.) до кінця дня буде вже вся сума.

- Які основні умови програми?

- Україна справно реалізує реформи, закладені у програму співпраці з МВФ, тому в оновленій програмі немає якихось значних змін - швидше актуалізація та деталізація тієї частини кроків, які ми повинні зробити вже найближчим часом, у тому числі до наступного візиту місії МВФ в Україну восени. Одними з основних акцентів на цей період є діяльність держкомпаній і їх приватизація. Відтак значна частина навантаження лягатиме на Міністерство економіки. Мова йде про те, що вже протягом наступних двох місяців уряд має подати список ТОП-10 компаній, які потенційно будуть готувати до приватизації. Крім того, Кабінет Міністрів повинен буде затвердити план про приватизацію перших п'яти компаній. Рішення, про те, які компанії увійдуть до цього списку, прийматиме уряд.
Щодо держкомпаній. У Меморандумі було передбачено, а в оновленій версії - посилено - кілька важливих моментів щодо оцінки фіскальних ризиків. Мова про те, що держкомпанії займають настільки значне місце в економіці України, що будь-які зміни в їх економічній діяльності мають прямий ефект для бюджету, для держфінансів. Тому в Мінфіні буде запущена спеціалізована функція оцінки фіскальних ризиків держкомпаній.
Ми всі говоримо про «Нафтогаз», «Укрзалізницю», «Укравтодор», порти, в Україні багато держкомпаній, які є серйозним потенційним джерелом надходжень для бюджету. Однак для того, щоб вони такими стали, необхідно забезпечити їх фінансову дисципліну. А не так, що кожного року в ході бюджетного процесу ми знаходимо все нові і нові дірки, які держава повинна фінансувати. У всіх на слуху історія з «Укрнафтою»: держава може отримати, а може і не отримати дивіденди. Оцінка фіскальних ризиків держкомпаній має стати частиною планування державних фінансів.
Ще одним напрямком програми є боротьба з корупцією. Мова йде про подальше зміцнення функціональності Національного антикорупційного бюро (НАБ), Нацагенства з запобігання корупції. При цьому, один із структурних маяків зараз - уже до кінця вересня забезпечити запуск спеціалізованої антикорупційної прокурорської функції в рамках НАБу.
Надалі досить важливим напрямком буде робота із забезпечення ефективного функціонування системи енергосубсидій. Та система надання субсидій для населення, яку запустив уряд, повинна розвиватися і ефективно компенсувати нашим громадянам поступове переведення енергетичного сектора на ринкові механізми роботи.
Нарешті, ще один важливий напрямок реформ, які повинні допомогти виправити дисбаланси в економіці, - це пенсійна реформа. Ми розуміємо, що проблеми цієї сфери потрібно вирішувати, поки ніякої деталізації немає. Протягом осені український уряд у співпраці з міжнародними експертами, експертами фонду має розробити параметри пенсійної реформи. Меморандум не обумовлює жодних обмежень, параметрів цієї реформи.

- Чи були пом'якшення, наприклад, стосовно рівня золотовалютних резервів НБУ на кінець року?

- Говорити про пом'якшення чи непом'якшення, в принципі, неможна. Програма - це не клітка, в яку нас посадили і звідки не випускають. Програма - це складні двосторонні відносини. Насправді це ми розробляємо програму реформ, МВФ озвучує до неї свої побажання. Ми розуміємо, що нам необхідна підтримка з боку міжнародного співтовариства, однак при цьому всі реформи повинні реалізовуватися з урахуванням наших реалій. Немає такого, що на нас «парашутом скидають» якусь реформу, і кажуть: реалізуйте її, як хочете. Ми враховуємо ситуацію в економіці та її особливості.
Зараз ми переглянули, оновили меморандум, але його технічні параметри залишилися в більшості своїй незмінними. У тому числі і в частині необхідності постійного збільшення золотовалютних резервів. Національний банк цілком справляється з цим завданням. В іншому відбулося певне коригування вимог у відповідності з еволюцією нашої програми: деякі речі рухаються швидше, щось іде, на жаль, повільніше. Відтак, викликає необхідність перегляду плану реалізації цих елементів, деталізації деяких пунктів.
Наприклад, рухається реформа в енергетичному секторі: навесні ми приймали закон про ринок газу. З ним пов'язані абсолютно практичні речі, які мають бути реалізовані, але про які ще півроку тому ми навіть не думали. Зараз з 1 жовтня «Нафтогаз» отримує додаткові права для стягнення своєї заборгованості. Виникають приватні гравці на ринку газу. Це триваючий процес, живий механізм. МВФ постійно намагається допомогти нам, підтримати нас у реалізації цієї програми.

- Наступний перегляд програми - на початку осені?

- Графік не змінювався. Наступний перегляд - у вересні. Технічні місії постійно перебувають тут.

- Чи обумовлювалося, що реструктуризація має відбутися до наступного перегляду програми?

- Дивіться останні заяви Крістін Лагард і представників МВФ про те, що процес реструктуризації всіляко підтримується МВФ. Але програма МВФ іде за своїм незалежним графіком.

- Чи є списання кредиторами саме 40% держборгу обов'язковою умовою для продовження співпраці?

- У програмі є три чіткі параметри. Це, по-перше, необхідність економії 15,3 млрд доларів для платіжного балансу в період дії програми. По-друге, пункт, що до 2020 року держборг не повинен перевищувати 71% ВВП, а починаючи з 2019 його обслуговування не має коштувати економіці більше 10% на рік. Ці параметри залишилися незмінними.

- Коли може бути прийнята стратегія розвитку держбанків?

- Я вважаю за краще використовувати термін «дорожня карта» розвитку держбанків, вона, зокрема, згадується і в Меморандумі про співпрацю з МВФ. Це питання, важливе для нас, для МВФ. Ми плануємо представити її уряду в середині вересня. До кінця місяця Мінфін планує обговорити її з МВФ. До роботи залучені представники МВФ, Світового банку, ЄБРР, НБУ, експертний пул великих компаній, що спеціалізується в цій сфері, той самий PricewaterhouseCoopers. Зустрічі регулярні, ми розраховуємо в першій половині вересня вийти з документом.

- Стосовно вибірки інвестиційних коштів, що доступні для України. На колегії Міністерства фінансів була озвучена цифра: компанії вибрали лише 20% кредитних коштів. Чи бачите ви провину, зокрема й міністерства фінансів за такі низькі показники? Адже за гроші на казначейському рахунку відсотки платити не треба, а використовувати можна?

- Справа не в казначейському рахунку. За багатьма інвестиційними програмами гроші через казначейський рахунок не проходять: Мінфін їх просто враховує, але фінансування приходить безпосередньо від міжнародних фінансових організацій до позичальників. Значною мірою, така низька вибірка пов'язана із загальною неефективністю системи роботи із коштами міжнародних фінансових організацій. Існуюча система отримання міжнародної допомоги передбачає безліч кіл погоджень виплат, траншів і тд.

Ми зараз активно працюємо, щоб зробити цю систему більш ефективною, легкою, прозорою і швидкою. Мова як про організаційні зміни, так і зміни у регламенті. Частину функцій, які раніше були розкидані між Мінфіном та Мінекономіки, ми сконцентрували у себе, оскільки раніше вони працювали неефективно. Бюрократична машина працювала так, що часто не сприяла, а заважала реалізації проектів. Все це ми змінюватимемо.

© Укрінформ, Дарія Вершиленко

Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити