Виступ Міністра фінансів на Національній раді реформ 3 вересня 2015 року

9/4/15

Доброго дня, шановний пане Президент, пане Прем’єр-міністр, шановні колеги,

Після стабілізації державних фінансів якого нам вдалося досягти на останні 8 місяців, наше ключове завдання – дати поштовх зростанню економіки. Надзвичайно важливим кроком для цього є створення прозорої, відповідальної податкової системи. Нова податкова система має:

- забезпечувати справедливість, прозорість та солідарність в системі;
- стимулювати інвестиції, економічне зростання та створення робочих місць;
- покращення якості державних послуг для бізнесу.

Від того, як виглядатиме податкова система, залежить, чи дійсно ми зробимо крок назустріч тому, аби наша країна була більш справедливою, аби права всіх наших громадян та підприємств були рівні. Ми не зможемо відбудувати довіру в суспільстві та в бізнесі до держави, поки в нас одні будуть «рівніші» за інших, а бізнес, що працює легально, не може бути конкурентоспроможним в економіці.

Те, якою є податкова система, в значній мірі визначатиме, чи хотітиме як український, так і міжнародний бізнес інвестувати в нашу країну, створювати в ній нові робочі місця. Тому ми маємо створити приязне до бізнесу, просте податкове законодавство.

Водночас, реформуючи податкову політику, ми всі повинні бути відповідальними і знайти модель, яка, забезпечивши зниження податків для бізнесу, також забезпечить належне фінансування країни, що веде оборонну війну, так само як фінансування нашої соціальної сфери, освіти, охорони здоров`я тощо. Надзвичайно важливо не розбалансувати вщент систему державних фінансів, здоров’я якої напряму впливає на роботу банківської системи та на курс гривні. Мало хто буде сперечатися, що найнижчі ставки податків не грають ролі, якщо сьогодні долар коштує 20 гривень, завтра – 40 гривень, а післязавтра – 35. Планувати та вести бізнес-діяльність в умовах надзвичайної волатильності геть не можливо.

Знайти шляхи до такого балансу було вкрай важко. Але за півроку наполегливої роботи над проектом реформи, ми вивчили досвід реформування багатьох успішних країн, ретельно опитали бізнес та громадськість щодо того, що в податковому полі заважає працювати сьогодні, проаналізували можливий вплив на інвестиційну сприятливість та бюджет 14 різних податкових моделей.

Дозвольте мені дати свої рекомендації, як можна побудувати в Україні справедливу, прозору, просту, відповідальну, стійку та ефективну податкову систему. Моя пропозиція – це комплексне та всеохоплююче рішення для проблем, що сьогодні існують в податковому полі нашої країни.

На наше глибоке переконання, саме принципи – це те, що має бути наріжним каменем у податковій реформі. Адже саме принципи пояснюють та визначають, чому ми пропонуємо одне, та не погоджуємося з іншим.

Протягом понад двадцяти років, податкова система в Україні сприяла дозволяла існувати системі, коли в той час, як одні, законослухняні громадяни та підприємства, справно платять податки, інші ухиляються від них, чи знаходять легальні можливості не платити чи платити менше.

Тому завдання податкової реформи – зменшити податкове навантаження на законослухняних громадян та чесний бізнес, та водночас повернути в податкове поле тих, хто ухиляється від сплати чи мінімізує податки. Кожен має брати таку участь у фінансуванні життя суспільства, яка відповідає його фінансовим можливостям, а не його здатності ухилятися від податків.

Лише побудувавши податкову систему, що базується на цих принципах, - справедливості, прозорості, простоти, відповідальності, стійкості, - ми можемо забезпечити підняття рівня довіри наших підприємців та громадян до податкової системи. А фінальним результатом цього має стати зростання, в перспективі кількох років, податкової культури в нашій країні. Не має бути так, що ухилятися від податків вважається «нормою». Не має діяти правило, що податки платить лише слабший, лише той, хто не має іншого вибору, бо працює як найманий працівник. Взаємовідносини держави та бізнесу у податковому полі мають будуватися на взаємній повазі. Безперечно, я також розумію, що для цього якість роботи податківців також має значно зрости.

Тепер дозвольте перейти від фундаментальних основ нашої реформи до конкретного її змісту.

Лінійні («пласкі») ставки

В своїй роботі ми розглядали та аналізували моделі, що пропонують дуже значне зниження ставок, а також більш комплексні програми, які, хоча включають помірні податкові ставки, але роблять акцент не на них, а на автоматизації адміністрування податків.

За результатами ретельного аналізу ми прийшли до висновку, що найкращою для забезпечення ефективності, справедливості та стабільності податкової системи України є не стільки низькі ставки податків, скільки лінійна модель податкової системи, що полягає у встановленні “плоских” ставок - 20% ПДФО, 20% ПДВ, 20% ЄСВ і 20% з податку на прибуток.

В чому головна особливість цієї моделі?

По-перше, це значне спрощення адміністрування податків. Наразі в Україні лише по цих чотирьох податках існує понад 90 різних ставок, що використовуються податковими органами. Це означає значне ускладнення адміністрування, що коштує додаткових часових та фінансових ресурсів на адміністрування податків. Запровадивши одну ставку податку, ми забезпечуємо простіші правила обрахування податків, а отже – легше адміністрування та менший простір для суб’єктивізму перевіряючих органів.

Як один з важливих кроків на шляху до такого спрощення, ми також пропонуємо ухвалити новий Податковий кодекс, що буде єдиним, якісним та простим документом.

По-друге, лінійна модель означає встановлення рівних та справедливих податкових правил, незалежно від сектору економіки, чи від того, ти фізична особа чи підприємець.

ЄСВ та ПДФО

Нарешті, така модель означає значне зниження податкового навантаження на заробітну плату для всіх без виключення громадян та підприємств, вдвічі – з 41% (середній 36%) до 20%.

Відразу хочу пояснити: кінцева мета Міністерства фінансів – об’єднати ЄСВ та ПДФО, забезпечивши зниження сукупного податку на зарплату до 20%. Проте будемо реалістами – Україна не може дозволити зробити собі цей крок прямо зараз. Зниження ЄСВ, що є бюджетообразуючим податком для пенсійної системи, на 1 відсотковий пункт, означає втрати доходів Пенсійного Фонду на 5 млрд гривень. Податкова модель, яку ми пропонуємо, вже дає нам втрати доходів Пенсійного Фонду у розмірі понад 70 млрд гривень.

Я знаю аргументи деяких з вас, що у разі такого зменшення податків, це забезпечить швидку детінізацію економіки. Проте досвід інших країн засвідчує, що це не так. Навіть за умов різкого зменшення податків, швидка детінізація відбувається лише у разі одночасного значного посилення контролю над сплатою податків. Тому Міністерство фінансів пропонує більш зважений підхід до питання.

Ми пропонуємо перехідний період для об’єднання двох податків до 2018 року.

Протягом цього перехідного періоду, ми пропонуємо:

- встановити ставки ПДФО та ЄСВ на рівні 20%
- ліквідувати сплату ЄСВ з працівника, що має значно полегшити адміністрування податку
- запровадити єдину податкову звітність з ПДФО та ЄСВ вже починаючи з 2016 року
- а також зробити дієві кроки для вирішення питання дефіциту та системної кризи Пенсійного фонду.

І за результатами цих дій підготуватися до подальшого об’єднання цих двох податків зі зниженням їх сукупної ставки до 20%.

Також хочу зауважити, що не дивлячись на те, що на цьому, перехідному етапі ми пропонуємо запровадити єдину ставку ПДФО на рівні 20%, хоча наразі в нас діє дві ставки – 15% та 20%, причин говорити про підвищення оподаткування доходів громадян не має.

Адже, по-перше, одночасно ми пропонуємо ліквідувати сплату 3,6% ЄСВ, що також сплачуються працівником. А по-друге, задля зниження податкового навантаження на найменш захищені верстви населення, ми пропонуємо взагалі не оподатковувати 1 рівень мінімальної заробітної плати, що на 1 січня 2016 року буде становити 1378 гривень. З урахуванням цих двох змін, реального підвищення оподаткування зарплат не відбудеться. Навпаки, більшість наших громадян платити будуть навіть суттєво менше.

Простий приклад. Працівник, який отримує 4000 гривень зарплати «брутто», за діючої системи отримував на руки 3 218 гривень, а за нової системи буде отримувати на 200 гривень більше – тобто 3 416 гривень.

Податок на прибуток

Наступна частина змін, які ми пропонуємо, стосується податку на прибуток. Забезпечення ставки цього податку на одному рівні зі ставкою ПДФО дозволить зменшити можливості для маніпуляцій ставками податків.

Більшість підприємців задоволена минулорічними змінами щодо нарахування цього податку, що дозволили значно зблизити податковий та бухгалтерський облік, та запровадити спрощений облік цього податку для підприємств з річним оборотом до 20 млн грн., що становить 95% всіх українських підприємств.

Тому ми пропонуємо залишити «класичну» модель оподаткування цим податком, одночасно забезпечивши подальше її спрощення. Також, для створення додаткового стимулу інвестицій ми пропонуємо запровадити вже з 2016 року механізм «інвестиційного податкового кредиту». Цей механізм означає, що якщо підприємству нараховано податок на прибуток, скажімо, на 100 гривень, то частину цієї суми він може списати на інвестиції, здійснені в нове виробництво чи обладнання (не ремонт, а саме нові капітальні інвестиції).

Таким чином, ми зможемо забезпечити збереження простої в адмініструванні «класичної» моделі податку на прибуток, з одночасним запровадженням дієвого механізму стимулювання нових інвестицій в країні.

Спрощена система оподаткування

Наступний розділ податкової реформи, про яку я хотіла б розповісти, - це спрощена система оподаткування.

Ми цінуємо, шануємо та дуже підтримуємо наших малих підприємців та само зайнятих осіб. Тому ми пропонуємо і надалі підтримувати через спрощену систему оподаткування мікро- та малих підприємців, що працюють на першій групі єдиного податку. Також ми пропонуємо збільшити поріг для тих, хто працює на другій групі, з 1,5 млн грн. до 2 млн грн., та дозволити їм вести бізнес без будь-якого обліку.

Водночас, ми глибоко переконані, що спрощена система не має бути внутрішнім офшором, який дозволяє великому бізнесу майже не брати участі у фінансуванні життя суспільства та країни. Тому ми пропонуємо:

- дозволити працювати на другій групі (та в цілому на єдиній системі) лише фізичним особам
- об’єднати третю групу спрощенців з 2 групою (в новій системі це буде група «Б»)
- встановити стелю для роботи у «групі Б» на рівні 2 млн гривень обороту на рік
- змінити систему оподаткування в групі «Б». Зокрема, ми пропонуємо запровадити коефіцієнти, на які буде зменшуватися оборот підприємства, для нарахування податків (коефіцієнт 0,8 протягом першого року).

Нарешті, ми також пропонуємо зменшити поріг для роботи на четвертій групі (чи в новій системі, на групі «В»), для платників фіксованого сільгосп. податку, також на рівні обороту в 2 млн грн. на рік. Таке зниження «стелі» торкнеться лише 15% від платників ФСП, чи лише 6,5 тис невеликих сільгосп підприємств з загальної кількості 41,6 тис.

Нова система дозволить значно зменшити оподаткування для тих підприємців, хто заробляють незначні кошти. Наприклад, власник невеликої майстерні з пошиття вишиванок на західній Україні, що має зовсім невеличкий дохід – близько 36 тисяч гривень на рік, сьогодні сплачує 25,1% податків з цього доходу, а буде сплачувати лише 4%.

Водночас, ті, хто отримують значно вищі статки – наприклад, IT-спеціаліст, що заробляє, скажімо, 5,5 тисяч доларів на місяць, чи близько 1,3 млн гривень на рік, буде брати трохи більшу участь у фінансуванні потреб держави. Якщо зараз він платить сміхотливі 4,4% свого річного доходу, то за нової системи він платитиме 7,7%, залишаючи на руках 1,2 млн гривень на рік.

Це все однак буде значно менше, ніж якби він працював на загальній системі оподаткування, та платив понад 20% свого доходу. Водночас, це буде кроком на зустріч більшій справедливості в податковій системі України.

ПДВ

Податок на додану вартість надзвичайно важливий для будь-якої країни, що підвищує справедливість у системі, адже це податок на споживання. Менш фінансово спроможні громадяни зазвичай менше витрачають, та часто використовують продукцію власного виробництва. А відтак – сплачують і менший обсяг податку, ніж ті, хто купує багато.

Задля дійсно справедливого податкового навантаження в питанні ПДВ, ми маємо ліквідувати всі наявні пільги по сплаті ПДВ, які викривляють конкурентне середовище в Україні. Натомість, ми пропонуємо, за наявності дійсної потреби, замінити податкові пільги наданням прозорої прямої бюджетної підтримки.

Податкова реформа і фінансові потреби країни

На завершення, дозвольте сказати кілька слів про фінансовий бік запропонованої моделі податкової реформи.

Ця модель є надзвичайно вигідною для місцевих бюджетів, та є наступним кроком з децентралізації нашої країни. Водночас, вона означає значні втрати для державного бюджету. З урахуванням усіх компенсаторів, зменшення надходжень загального фонду державного бюджету планується на рівні 23,3 млрд гривень.

Хочу звернути вашу увагу. Навіть без будь-яких змін в податковій сфері, додаткові потреби бюджету у фінансуванні у наступному році вже складають понад 130 млрд грн.

По-перше, наступного року вже не діятиме додатковий імпортний збір, який цьогоріч забезпечить близько 17 млрд грн надходжень до бюджету. По-друге, у 2016 році зменшаться надходження до держбюджету коштів, які перераховуються Національним банком. Це «коштуватиме» нам ще близько 28 млрд. гривень

З іншого боку, наші видатки будуть лише зростати. Додатково близько 16 млрд гривень понад обсяги поточного року планується виділити на оборонні потреби. Близько 19 млрд гривень понад обсяги 2015 року необхідно закласти для надання енергетичних субсидій для населення.

Ще близько 7 млрд грн. будуть потрібні на фінансування реформ. Зокрема, на підвищення видатків на судову систему, на збільшення зарплат співробітникам прокуратури до ринкового рівня, на фінансування створення нової поліції по всій країні, на реформу держслужби тощо.

Також хочу нагадати, що в бюджету вже є сумарна заборгованість в обсязі майже 47 млрд грн (!) перед бізнесом за попередні переплати податків чи по невідшкодуванню ПДВ. Якщо ми хочемо повернути ці кошти бізнесу, то ці потенційні втрати доходів також потрібно закладати в бюджет. Тільки в разі повернення цих боргів – звичайно, не за один рік, але воно має відбутися, - ми зможемо відбудувати довіру платників цих податків до держави.

Пропонована нами податкова реформа означає зменшення ресурсної бази бюджету ще на 23 млрд гривень.

На наш погляд, маючи єдність і політичну волю, ми маємо можливості для закриття такої «діри» в Україні. Наприклад, частину потреб можна перекрити, зменшивши видатки бюджету за рахунок значного прискорення закриття ЦОВВ, що сьогодні може тривати роками. Значний ресурс держбюджету сьогодні лежить й у сфері надходжень від держпідприємств, за рахунок сплати ними податків та дивідендів (але для цього ми маємо значно покращити їх фінансову дисципліну та якість управління). Ще один важливий ресурс – боротьба з контрабандою на митниці, а також боротьба з ухилянням від сплати податків, для чого потрібна злагоджена робота не лише на рівні ДФС, але й на рівні всього керівництва країни. Нарешті, ще один потенційний ресурс – це конфіскація активів режиму, якої країна не може дочекатися вже півтори роки.

Втім, хотілося б завершити свій виступ на позитивній ноті, і для цього скажу наступне.

Міністерству фінансів не менше за кожного з вас хочеться провести радикальну податкову реформу. Реформу, що відновить довіру до економіки, відновить надходження інвестицій, відновить економічну діяльність. Але ми глибоко переконані, що досягти таких цілей можна лише комплексною реформою, поступовими змінами всього сприйняття податкової системи в країні, а не лише зміною кількох податкових ставок.

Для створення дійсно привабливого інвестиційного клімату нам потрібні радикальне зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Але не менше за це нам потрібне:

- радикальне спрощення адміністрування податків
- радикальне зменшення суб’єктивізму перевіряючих органів
- радикальне зменшення навантаження на найменш захищених наших громадян
- радикальне відновлення справедливості у системі
- та нарешті, радикальне вирівнювання конкурентного поля для роботи всіх наших підприємств.

Лише так ми зможемо покращити податкову культуру в нашій країні, та створити податкову систему, яка буде:

- надихати бізнес, стимулювати його здійснювати інвестиції, збільшувати виробництво товарів та послуг та створювати робочі місця
- яка забезпечуватиме справедливість, прозорість та солідарність в системі
- та забезпечить покращення якості державних послуг для бізнесу

Разом, це все дозволить досягти завдань, поставлених перед нами в стратегії Стратегії розвитку України 2020.

Дякую за увагу.

Мій колега Роман Насіров зараз розповість про другий великий напрямок податкової реформи, що ми пропонуємо, стосується адміністрування податків.<a href="/uploads/redactor/files/55f03583cd8c9.pdf">Завантаження презентації</a>

Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити