Верховна Рада підтримала середньострокове бюджетне планування

12/6/18

Сьогодні депутати Верховної Ради прийняли Закон України «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» (законопроект №8044), яким запровадили трирічне бюджетне планування.

Відтепер Україна плануватиме свій бюджет на три роки вперед, що дозволить реалізовувати системні реформи, а також підвищить ступінь відповідальності розпорядників бюджету за ефективність своєї роботи.

«Ми три роки працювали над тим, щоби законодавчо закріпити цивілізований підхід до бюджетного планування в державі. У пілотному режимі він успішно працював з 2017 року. Це – головна реформа у сфері державних фінансів. Вона необхідна для того, щоби захистити всі ті реформи, які ми вже почали реалізовувати, щоби забезпечити фінансовим ресурсом стратегічні пріоритети нашої держави, а розпорядники бюджетів, тобто люди у владі, стали дійсно відповідальними і підзвітними громадянам за те, наскільки ефективно вони витрачають кошти платників податків», – сказала Міністр фінансів Оксана Маркарова.

Відтепер замість однорічних Основних напрямів бюджетної політики запроваджується середньострокова Бюджетна декларація як документ стратегічного планування, який визначає бюджетну політику на наступні три роки. Інструментом середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні стануть трирічні місцеві фінансові плани.

До 15 травня кожного року Міністерство фінансів подаватиме Кабінету Міністрів, а до 15 липня – Верховна Рада ухвалюватиме бюджетну декларацію. Цей документ формується з урахуванням положень документів державного стратегічного планування на 5 і більше років, зокрема, галузевих стратегій та стратегічних планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. У свою чергу, стратегічні плани розпорядників будуть уточнюватися на підставі Бюджетної декларації.

Бюджетна декларація розроблятиметься на основі макроекономічних прогнозів Міністерства економічного розвитку і торгівлі і враховуватиме стратегічні пріоритети державної політики, визначені органами влади – головними розпорядниками бюджетних коштів. Таким чином, процес бюджетування буде заснований на комплексному баченні розвитку економіки та бюджетної сфери.

Бюджетна декларація міститиме загальні граничні показники видатків та надання кредитів, граничні показники видатків та надання кредитів головних розпорядників бюджетних коштів, а також оцінку фіскальних ризиків.

Прийнятий закон також передбачає перехід до програмно-цільового методу, коли держава фінансує не просто сфери чи напрями, а досягнення конкретних результатів у кожній бюджетній програмі. Щоби посилити підзвітність та підвищити відповідальність головних розпорядників за результати діяльності, під час розгляду Бюджетної декларації у Верховній Раді міністри та керівники інших органів влади представлятимуть свої стратегічні цілі та звітуватимуть про їх досягнення. Основною категорією оцінки ефективності бюджетних програм та діяльності розпорядника бюджетних коштів будуть державні послуги.

Закон вводить в дію нові бюджетні правила. Зокрема, державний борг та гарантований державою борг не може перевищувати 60% ВВП, а дефіцит державного бюджету – 3% ВВП. Державні гарантії не перевищуватимуть 3% доходів загального фонду держбюджету. Граничний обсяг дефіциту державного бюджету в законі про держбюджет не може бути більшим за обсяг дефіциту в бюджетній декларації.

Середньострокове бюджетне планування передбачено Коаліційною угодою, Середньостроковим планом дій Уряду до 2020 року, Меморандумом з МВФ та Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки. Це – загальноприйнята практика бюджетування у більшості країн світу.

Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити