Промова Міністра фінансів України на презентації пакету законопроектів що вирішать проблему надмірного боргового навантаження на позичальників

11/25/15

Доброго дня, шановні колеги та журналісти.

Сьогодні на засіданні Уряду я хочу представити вам два проекти законів, що були розроблені Міністерством фінансів спільно з Національним банком України, та які мають дуже важливе значення для відновлення економічного зростання України.

Починаючи з кінця 2008 року і до недавна, наша країна живе в майже перманентній фінансово-економічній кризі. Одна з проблем, що є наслідком цієї кризи, та яка водночас стоїть на заваді подоланні кризових явищ та запуску нашої економіки, - це проблема фактичної недоступності кредитування.

Банківські кредити – це кровоносна система будь-якої економіки. Адже саме за рахунок кредитування підприємства, та підприємці, можуть фінансувати розвиток свого бізнесу, отримувати обігові кошти і, таким чином, працювати.

Але в Україні банківське кредитування сьогодні фактично є замороженим. Частково це відбувається через велику кількість проблемних кредитів, що ускладнюють банкам надання нових кредитів. Частково це – наслідок психологічної неготовності банків надавати нові кредити, брати на себе нові ризики, допоки вони не вирішили проблеми з «поганими позиками».

Отже, аби надати українському бізнесу та підприємцям ресурси для відновлення економічної активності, нам потрібно розморозити кредитування та вирішити проблеми, що сьогодні переживають як громадяни, так і бізнес, з поверненням своїх позик. Зокрема, проблему валютних іпотечних кредитів, які багато українських родин брали на придбання житла, та які, внаслідок девальвації у 2008 та 2014 роках, значно подорожчали у гривневому еквіваленті. Та проблему поганих кредитів багатьох підприємств, які є сумлінними позичальниками, проте сьогодні, через кризові явища в економіці, не можуть сплачувати по боргах, та стоять на межі банкрутства. Це, в свою чергу, загрожує втратою робочих місць та подальшим погіршенням ситуації в економіки.

Тому Міністерство фінансів разом з Національним банком довго та наполегливо шукало шляхи для того, аби вирішити проблеми проблемних кредитів громадян та бізнесів, і не зашкодити країні в цілому.

Сьогодні ми впевнені, що ми знайшли такий шлях, і пропонуємо на розгляд Уряду пакет законів, що спрямований на вирішення проблеми валютних іпотечних кредитів, та надмірної заборгованості сумлінних підприємств.

Проекти законів про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла.

Перша частина законів, що була розроблена Мінфіном разом з НБУ та Незалежною Асоціацією Банків України, пропонує рішення для проблеми валютних позик, що наші громадяни брали на придбання житла. Наразі в Україні діє мораторій на відчуження нерухомого майна, якщо воно є єдиним житлом позичальника. Проте це тимчасовий захід, який не вирішує проблеми, а лише заморожує її. Ми ж пропонуємо механізм, який реально вирішить проблему валютних іпотечних позик, що виникли через девальвацію гривні.

Хочу пояснити, чим наша пропозиція відрізняється від інших пропозицій щодо вирішення проблеми іпотечних валютних кредитів, що здійснювалися раніше.

По-перше, інші пропозиції, що вносилися на розгляд раніше, допомагали не лише тим українським родинам, що брали іпотеку для придбання власного житла, але й тим, хто купував нерухомість для спекуляцій; тим, хто брав валютні кредити на придбання телефонів чи дорогих авто.

За даними НБУ, з загального обсягу валютних кредитів фізичним особам у 87,0 млрд грн у еквіваленті (дані на 1 жовтня 2015 року кредити), лише 50,2 млрд грн (57,7 %) - це іпотечні валютні кредити для фізичних осіб.

Ми ж переконані, що валютні кредити потрібно реструктуризувати не заможним громадянам та не спекулянтам, а лише тим українцям, що брали їх на придбання власного житла, та, які, як наслідок, через неспроможність сплатити кредит можуть залишитися без єдиного свого помешкання.

Тому наші законопроекти надаватимуть підтримку тим, хто її справді потребує. Зокрема:

• родинам, що мають єдине житло, яке знаходиться в іпотеці;
• інвалідам 1 групи, ветеранам АТО або дітям та спадкоємцям героїв, які загинули, захищаючи Україну;

Кількість родин, що матиме право на реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, складає приблизно 37 000 на загальну суму понад 20 млрд грн. Це 40% у загальному портфелі валютної іпотеки фізичних осіб, чи 23% всіх валютних кредитів фізичним особам, наданих банками.

Підкреслю, що реструктуризації, згідно з цим законом, підлягають зобов’язання позичальника лише за одним договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті.

Лише це буде справедливим по відношенню до решти громадян нашої країни, більшість з яких не брали кредитів, а жили за власними коштами.

По-друге, наші законопроекти не несуть загроз для банківської системи. Навпаки: ці проекти погоджено з банківським співтовариством. Його підтримало 19 найбільших банків країни, на які припадає 75% активів банківської системи України.

Згідно до проектів законів, що було розроблено нами, право на реструктуризацію валютного іпотечного кредиту громадяни матимуть за наступних умов:

• якщо позичальник брав кредит в іноземній валюті на придбання єдиного житла;
• якщо загальна сума заборгованості за валютним іпотечним кредитом на 01 січня 2015 року не перевищувала 2,5 мільйонів гривень згідно з офіційним курсом НБУ;
• якщо строк повернення такої заборгованості станом на 01.01.2014 року не настав;
• якщо станом на 01 січня 2014 року позичальник не мав простроченої заборгованості за цим іпотечним договором, або ж вона була погашена до моменту реструктуризації.

Чому саме ці критерії обрано у законі? Тому що вони забезпечують соціальну справедливість. Адже цим ми забезпечуємо, що скористуватися законом не зможуть ті громадяни,

які мають у власності інше нерухоме майноякі брали іпотечний кредит на кілька квартир чи будинків, наприклад, з метою їх перепродажу чи подальшої оренди, тобто підприємницької діяльності, які брали в кредит елітне житло, і не погашена частина кредиту на 1 жовтня 2015 року становила понад 100 тис доларів США.

В процесі реструктуризації такого кредиту банки повинні будуть:

• Списати від 25% до 70% позики, а в окремих випадках – наприклад, для позичальників, які захищають територіальну цілісність України та приймають участь в АТО, - проект закону пропонує списати від 80% до 100% позики;
• Перевести непогашений залишок по кредиту у гривню по курсу НБУ на день проведення реструктуризації, або мають право зробити це за курсом гривні, вищим (за домовленістю з банком);
• Забезпечити, аби протягом 3-х років ставка по цьому кредиту не перевищувала ту, за якою був наданий кредит в іноземній валюті;
• після сплину 3-річного строку ставка визначатиметься на ринкових засадах.

Таким чином, у разі ухвалення, ці законопроекти нададуть позичальникам простий та зрозумілий шлях для вирішення проблеми валютних кредитів на єдине житло; підтримає банківську систему в цілому, а отже допоможе сприяти економічному зростанню та добробуту всіх українців.

«Український підхід»

Наступний проект закону, що ми пропонуємо на розгляд Уряду сьогодні, мають на меті вирішення проблеми надмірного боргового навантаження на українські підприємства. Законопроекти розроблені з урахуванням кращих міжнародних практик, які були успішно застосовані для вирішення аналогічних проблем у Туреччині, Південній Кореї, Таїланді, Сербії та інших країнах.

Чому ці зміни важливі?

До цього часу Україна не мала спеціальних законодавчих актів щодо процедури добровільної фінансової реструктуризації кредитів юридичних осіб. Фінансові установи намагалися самостійно працювати із боржниками, проте не завжди успішно.

Ми пропонуємо створити ефективну основу для вирішення проблеми боргового тягаря компаній, які мають тимчасові проблеми зі своєчасним погашенням боргів перед кредиторами, але у разі вирішення цієї проблеми має шанси повернутися до успішної економічної діяльності. Завдяки даному механізму, за оцінками НБУ, підприємства можуть реструктуризувати до 200 млрд грн проблемної заборгованості, що становить близько 25% загальної заборгованості корпоративного сектору України.

Учасником фінансовї реструктуризації зможе стати компанія-боржник, яка:

▪ є потенційно життєздатною(що має бути підтверджено звітом незалежного експерта);
▪ тимчасово відчуває проблеми з ліквідністю та має тимчасові проблеми зі своєчасним погашенням боргів перед кредиторами;
▪ має шанси повернутися до успішної економічної діяльності у разі вирішення проблеми «не підйомного» боргового навантаження;

Тобто підхід, закладений в законопроектах, дасть можливість підприємствам, які мають ефективну і потенційно успішну бізнес-модель, вирішити проблему платоспроможності, уникнути ризику банкрутства, і таким чином – повернутися до зростання.

Водночас, ці законопроекти не є механізмом уникнення від сплати по кредитам: нежиттєздатні підприємства не зможуть ним скористатися. З метою уникнення зловживань або маніпулювання процесом фінансової реструктуризації, пов’язані особи підприємства-боржника будуть позбавлені можливості впливу на процес.

Ще раз підкреслю, що процедура фінансової реструктуризації передбачає добровільну, а не обов’язкову участь підприємств.

Фінансова реструктуризація, зокрема, може передбачати:

• Перегляд строків погашення
• Перегляд розміру процентних ставок чи інших умов кредитного договору, інших договорів
• Надання нового фінансування боржнику
• Списання частини боргу
• Залучення нових інвестицій у капітал боржника
• Реорганізація діяльності боржника
• Зміна керівника та/або членів органів управління і контролю боржника
• Зміна структури корпоративного управління боржника

Створення ефективної процедури фінансової реструктуризації підприємств допоможе відновити економічну активність життєздатних підприємств, пришвидшити “одужання” реального та фінансового секторів економіки, - а це, в свою чергу, допоможе зберегти існуючі та створити нові робочі місця.

Задля прозорості, захисту інтересів кредиторів, захисту від участі третіх осіб, необхідним вважаємо також надання податкових стимулів, а саме:

• звільнення підприємств від податкових зобов'язань по податку на прибуток, що виникають у зв'язку із прощенням кредиторами частини боргу;
• операції боржників з реалізації майна для цілей погашення заборгованості перед кредиторами відповідно до затвердженого плану реструктуризації здійснюються без ПДВ;
• списання органами ДФС частини податкового боргу, пропорційно до частини прощеної іншими кредиторами за затвердженим планом реструктуризації;
• розстрочення податкових боргів, які виникли протягом 3 років до початку процедури фінансової реструктуризації.

Підсумовуючи, я хочу наголосити, що створюючи ефективну основу для вирішення проблеми як проблемних кредитів підприємств, так і валютних іпотечних житлових кредитів, Уряд та Верховна Рада зможуть закласти підґрунтя для відновлення банківського кредитування в Україні, що є важливою передумовою для відновлення економічного зростання.

З огляду на надзвичайну важливість обох законопроектів для громадян, банків, підприємств, та економіки України в цілому, я прошу підтримати ці Проекти Законів.
Завантажити презентацію законопроекту «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)» та «Про фінансову реструктуризацію» («Український підхід»)


Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити