ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
ЮА. ЯЦЕНЮК
“ ” 2015 р.


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Бюджетного кодексу України
_____________________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50—51, ст. 572; 2015 р., № 12, ст. 76) такі зміни:
1. Частину першу статті 4 доповнити абзацом такого змісту:
“На нормативно-правові акти та рішення, прийняті на підставі і на виконання вимог цього Кодексу, не поширюється дія законодавства щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.”.
2. Абзац тринадцятий частини четвертої статті 13 викласти у такій редакції:
“підгрупа 3 — кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право; кошти, що отримують державні і комунальні вищі навчальні заклади, державні наукові установи, державні і комунальні заклади культури як відсотки, нараховані на залишок коштів на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору для розміщення власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти;”.
3. У пункті 1 частини другої статті 22 слова “Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України” виключити.
4. Частину одинадцяту статті 23 доповнити абзацом такого змісту:
“Видатки на оплату праці працівників бюджетних установ, які здійснюються за спеціальним фондом державного бюджету за рахунок надходжень, джерелом яких є фінансові ресурси, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, можуть здійснюватися понад обсяги встановлених на цю мету бюджетних призначень та в рамках фактичних надходжень за рахунок вказаної допомоги.”.
5. У статті 29:
1) у частині другій:
доповнити частину пунктом 13 такого змісту:
“13) єдиний податок у розмірі 25 відсотків, що сплачується на території органів місцевого самоврядування (крім території міст Києва та Севастополя), та у розмірі 60 відсотків - на території міста Києва;”;
пункти 11 та 15 виключити;
2) у частині третій:
пункт 5 після слова “збір” доповнити словами “та надходження від звернення застави у дохід держави”;
пункт 13 викласти в такій редакції:
“13) надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ”.
6. Пункти 5 і 12 частини четвертої статті 30 викласти в такій редакції:
“5) забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 частини третьої статті 29 цього Кодексу);”;
“12) реалізацію програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та на здійснення видатків відповідно до абзацу четвертого частини одинадцятої статті 23 цього Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктом 13 частини третьої статті 29 цього Кодексу);”.
7. У пункті 5 частини другої статті 41 слова “субвенції на підготовку робітничих кадрів” замінити словами і цифрами “субвенції на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах І—ІІ рівнів акредитації”, а слова “субвенції на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру” виключити.
8. Статтю 52 викласти в такій редакції:
“1. Зміни до закону про Державний бюджет України можуть вноситися виключно у разі:
1) відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України від прогнозу, врахованого під час затвердження Державного бюджету України на відповідний бюджетний період;
2) перевиконання за підсумками трьох кварталів надходжень Державного бюджету України, врахованих у розписі Державного бюджету України на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків відповідно до частини першої статті 53 цього Кодексу;
3) недоотримання за підсумками кварталу надходжень загального фонду Державного бюджету України, врахованих у розписі Державного бюджету України на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків відповідно до частини другої статті 54 цього Кодексу;
4) необхідності збільшення обсягу коштів резервного фонду державного бюджету;
5) необхідності передачі коштів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету відповідно до частини сьомої статті 13 цього Кодексу;
6) перевищення очікуваного обсягу витрат на обслуговування та погашення державного боргу над обсягом коштів, визначеним законом про Державний бюджет України на таку мету, відповідно до абзацу другого частини шостої статті 16 цього Кодексу;
7) необхідності оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про Державний бюджет України, для забезпечення ефективного виконання державного бюджету, крім випадків, передбачених частинами шостою – дев’ятою статті 23 цього Кодексу;
8) зміни обставин в процесі виконання державного бюджету, що вимагають менших бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів відповідно до частини третьої статті 23 цього Кодексу;
9) зарахування до загального чи спеціального фонду встановленого законом нового виду доходу на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу відповідно до частини четвертої статті 29 цього Кодексу;
10) необхідності зменшення бюджетних асигнувань за порушення бюджетного законодавства відповідно до пункту 4 частини першої статті 117 цього Кодексу.
2. Міністерство фінансів України проводить щомісячну оцінку відповідності надходжень державного бюджету показникам, встановленим Державним бюджетом України та розписом державного бюджету на відповідний період. Кабінет Міністрів України проводить щоквартальну оцінку відповідності основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України показникам, врахованим під час затвердження Державного бюджету України на відповідний бюджетний період.
3. Проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України, що передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, визначених законом про Державний бюджет України, а також у випадках, передбачених пунктами 1—3 і 6 частини першої цієї статті, подає до Верховної Ради України виключно Кабінет Міністрів України.
4. Проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України може розглядатися на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету лише у разі наявності експертного висновку, поданого відповідно до статті 27 цього Кодексу.
5. Розгляд проекту закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України здійснюється за процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.”.
9. Пункт 20 частини першої статті 64 викласти в такій редакції:
“20) 45 відсотків єдиного податку, що сплачується на відповідній території органів місцевого самоврядування (крім території м. Києва, до якого зараховується 40 відсотків, та м. Севастополя, до якого зараховується у повному обсязі);”.
10. Частину першу статті 66 доповнити пунктом 13 такого змісту:
“13) 30 відсотків єдиного податку, що сплачується на відповідній території;”.
11. Пункт 7 частини першої статті 69 викласти в такій редакції:
“7) 45 відсотків єдиного податку, що сплачується на відповідній території органів місцевого самоврядування;”.
12. В абзаці другому частини другої статті 77 слова “субвенція на підготовку робітничих кадрів” замінити словамиі цифрами “субвенція на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації”, а слова “субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру” виключити.
13. Перше речення частини першої статті 78, частину другу статті 84 та перше речення частини другої статті 85 після слова “сільські” доповнити словами “, селищні, міські (міст районного значення)”.
14. Підпункт “в” пункту 7 частини першої статті 87 після слів “навчальних закладах” доповнити словами і цифрами “ІІІ—ІV рівнів акредитації (університетах, академіях, інститутах)”.
15. Статтю 88 виключити.
16. У частині першій статті 89:
1) у пункті 2:
підпункт “ґ” викласти в такій редакції:
“ґ) вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців на умовах державного та/або регіонального замовлення у вищих навчальних закладах І—ІІ рівня акредитації державної та/або комунальної власності (у містах обласного значення), оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах І—ІV рівнів акредитації державної та/або комунальної власності відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів);”;
доповнити пункт підпунктом “е” такого змісту:
“е) професійно-технічну освіту (на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного та/або регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності (у містах обласного значення));”;
2) пункт 3 викласти у такій редакції:
“3) охорону здоров’я — первинну медичну допомогу (за переліком закладів охорони здоров’я за видами медичної допомоги, профілем і спеціалізацією та закладів і установ, що забезпечують виконання окремих програм та заходів у системі охорони здоров’я, визначеним Кабінетом Міністрів України);”;
3) у підпункті “б” пункту 4 абзаци четвертий, п’ятий і сьомий виключити;
4) пункт 5 після слів “надано статус” доповнити словом “академічних,”.
17. У частині першій статті 90:
1) у пункті 2:
у підпункті “б” слова “та комунальної власності” замінити словами “та/або комунальної власності крім закладів, визначених у підпункті “е” пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу)”;
підпункт “в” викласти в такій редакції:
“в) вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного та/або регіонального замовлення у вищих навчальних закладах державної та/або комунальної власності (крім закладів, визначених у підпункті “ґ” пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу);”;
2) пункт 3 викласти у такій редакції:
“3) охорону здоров’я:
а) вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) та екстрену медичну допомогу (за переліком закладів охорони здоров’я за видами медичної допомоги, профілем і спеціалізацією та закладів і установ, що забезпечують виконання окремих програм та заходів у системі охорони здоров’я, визначеним Кабінетом Міністрів України);
б) програми медико-санітарної освіти;
в) санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);
г) інші програми та заходи у системі охорони здоров’я (за переліком закладів охорони здоров’я за видами медичної допомоги, профілем і спеціалізацією та закладів і установ, що забезпечують виконання окремих програм та заходів у системі охорони здоров’я, визначеним Кабінетом Міністрів України);”;
3) у пункті 7 слова “заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт бюджетними установами ветеринарної медицини” замінити словами “заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт, утримання ветеринарних лікарень та ветеринарних лабораторій”.
18. У частині першій статті 91:
1) пункт 7 після слова “інформації” доповнити словами “, у тому числі реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження”;
2) доповнити частину пунктом 204 такого змісту:
“204) пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, а також компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;”.
19. У частині першій статті 97:
1) пункт 7 викласти у такій редакції:
“7) субвенція на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах
І—ІІ рівнів акредитації;”;
2) пункт 9 виключити.
20. У статті 102:
1) у частині четвертій слова «особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля або торф’яного брикету на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення» виключити;
2) частину п’яту виключити.
21. Частину четверту статті 1032 після слів “цієї статті” доповнити словами “, а також централізовані заходи, визначені Кабінетом Міністрів України”.
22. Статтю 1033 викласти в такій редакції:
“Стаття 1033. Субвенція на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах І—ІІ рівнів акредитації
1. Субвенція на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах
І—ІІ рівнів акредитації спрямовується на оплату поточних видатків вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації державної власності, які надають послуги з підготовки фахівців на умовах державного замовлення.
У разі забезпечення у повному обсязі потреби у поточних видатках на бюджетний період та за умови відсутності простроченої бюджетної заборгованості за захищеними видатками зазначених навчальних закладів ця субвенція може спрямовуватися на їх капітальні видатки.
Зазначена субвенція може спрямовуватися на здійснення заходів з оптимізації мережі зазначених навчальних закладів.
2. У законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги зазначеної субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя), міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення бюджетів.
3. У складі зазначеної субвенції передбачається резерв коштів, обсяг якого не може перевищувати 1 відсотка загального обсягу субвенції.
4. Видатки на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах
І—ІІ рівнів акредитації державної власності здійснюються на умовах співфінансування: 50 відсотків — за рахунок субвенції, 50 відсотків — за рахунок коштів місцевих бюджетів.
5. Залишки коштів за субвенцією на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах І—ІІ рівнів акредитації на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази цих навчальних закладів, а також централізовані заходи, визначені Кабінетом Міністрів України.”.
23. Частину першу статті 1034 викласти в такій редакції:
“1. Медична субвенція спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті 3 частини першої статті 89 та пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, і спрямовується закладами на оплату поточних видатків.
У разі забезпечення у повному обсязі потреби у поточних видатках на бюджетний період за рахунок зазначеної субвенції та за умови відсутності простроченої бюджетної заборгованості за захищеними видатками закладів охорони здоров’я ця субвенція може спрямовуватися на їх капітальні видатки.
Зазначена субвенція може спрямовуватися на здійснення заходів з оптимізації мережі закладів охорони здоров’я.”.
24. Статтю 1035 виключити.
25. В абзаці другому частини другої та у третьому реченні частини шостої статті 108 слова “субвенції на підготовку робітничих кадрів і” замінити словами і цифрами “субвенції на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах І—ІІ рівнів акредитації,”.
26. У розділі VI “Прикінцеві та перехідні положення”:
1) в абзаці третьому пункту 1 цифри “2015” замінити цифрами “2017”;
2) у пункті 41:
в абзаці другому слова “за погодженням з Міністерством фінансів України” виключити;
абзац третій виключити;
3) у пункті 14:
підпункт 11 виключити;
доповнити підпунктом такого змісту:
«4) у січні-березні 2016 року Казначейство України за погодженням з Міністерством фінансів України, має право залучати на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, пов’язаних із виплатами забезпечення та надання соціальних послуг, страховими виплатами, у межах фактичного дефіциту коштів на цю мету на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов'язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду.»;
4) доповнити розділ пунктом 171 такого змісту:
“171. Установити, що надходження нарахованих сум за останній звітний (податковий) період 2015 року, податкового боргу, повернення помилково або надміру сплачених сум з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності зараховуються (здійснюються) до/з державного бюджету у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2016 року.”;
5) у пункті 27 цифри “2015” замінити цифрами “2016”;
6) доповнити розділ пунктами 40-42 такого змісту:
“40. Установити, що під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат Міністерство фінансів України має право отримувати інформацію, що містить банківську таємницю, персональні дані.
Для отримання та обробки таких персональних даних Міністерство фінансів України не потребує отримання на це згоди фізичних осіб, якщо таку згоду надано іншому центральному органу виконавчої влади під час подання такої інформації.
41. Установити, що Кабінет Міністрів України у 2016 році може приймати рішення щодо:
здійснення централізованих заходів (придбання шкільних автобусів, а також впровадження моделей опорних шкіл, залучення висококваліфікованих педагогічних працівників до роботи в них, покращення їх матеріально-технічної бази, засобів навчання, навчальних комп’ютерних комплексів та мультимедійного обладнання, впровадження енергозберігаючих технологій тощо) за рахунок освітньої субвенції та залишків її коштів, що склалися на початок бюджетного періоду;
установи чи організації, відповідальної за організацію і проведення процедур закупівель;
номенклатури, конфігурації, технічних специфікацій товарів, робіт і послуг.
Укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг з переможцями процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за централізованими заходами, оплата товарів, робіт і послуг здійснюється розпорядниками освітньої субвенції за місцевими бюджетами.
Придбання шкільних автобусів у 2016 році здійснюється на засадах співфінансування: 50 відсотків – за рахунок залишків освітньої субвенції, 50 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів.
42. Установити, що:
на 2016 рік призупиняється дія норми пункту 7 частини першої статті 90 цього Кодексу в частині видатків на співфінансування (50 відсотків) проектів ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та витрат на утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі;
положення частини першої статті 241 цього Кодексу у 2016 році не застосовуються.
27. У тексті Кодексу слова “(обов’язкові платежі)” у всіх відмінках виключити.
II. У пункті 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 10 лютого 2015 р. № 176-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2015, № 16, ст. 107) слова та цифри "з 1 січня 2016 року" замінити словами та цифрами "з 1 січня 2017 року".
IIІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова

Верховної Ради України


Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»

Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити