Інтерв'ю заступника Міністра фінансів Василя Шкуракова для інформаційного агенства УНІАН (04.02.2019)

2/4/19

Заступник міністра фінансів Василь Шкураков: "Гострої потреби позичати під будь-які відсотки немає"

Україна у поточному році має повернути зовнішнім кредиторам понад 6 мільярдів доларів. Заступник міністра фінансів Василь Шкураков в інтерв’ю УНІАН розповів про стратегію уряду з рефінансування боргів, роботу Мінфіну на внутрішньому борговому ринку та ймовірність дефолту за державними боргами.

Державний борг України за підсумками 2018 року зріс в абсолютному вимірі, проте по відношенню до ВВП скоротився до майже безпечного рівня в 63% ВВП. Тобто, в цілому боргове навантаження за рахунок зростання економіки знизилось. Проте, незважаючи на позитивний тренд, економісти вважають питання погашення боргів одним з ключових викликів для України в поточному році.

Справа в тому, що ледь оговтавшись від наслідків масштабної кризи та стабілізувавши економіку, Україна у 2019 році має сплатити зовнішнім кредиторам понад 6 мільярдів доларів США. Для порівняння: це майже вдвічі вище показника минулого року. Оскільки державний бюджет лишається дефіцитним, для повернення цих кредитів доведеться отримувати нові.

Умови на зовнішніх риках капіталу для країн, що розвиваються, лишаються не досить сприятливими. Також не додає впевненості невизначеність напередодні цьогорічних президентських та парламентських виборів в Україні. В той же час, наприкінці минулого року Україна поновила співпрацю з Міжнародним валютнім фондом та іншими офіційними кредиторами, отримавши протягом грудня понад 2 мільярди доларів.

Заступник міністра фінансів Василь Шкураков в інтерв’ю УНІАН розповів про стратегію уряду з повернення боргів, перспективи внутрішнього боргового ринку та альтернативний сценарій задля безболісного проходження 2019 року і уникнення дефолту.

Який обсяг боргів має повернути Україна у піковому 2019 році? Найбільш суттєві платежі?

Платежі з погашення та обслуговування державного боргу заплановані в бюджеті 2019 року у сумі 417 мільярдів гривень, або близько 15 мільярдів доларів за поточним курсом Національного банку України.

У тому числі близько 238 мільярдів за внутрішнім боргом, графік сплати за яким досить рівномірний. Цей борг ми постійно рефінансуємо з використанням, в тому числі, короткострокових інструментів.

Платежі за зовнішнім боргом заплановані в обсязі близько 179 мільярдів гривень, або 6,1 мільярда доларів за курсом НБУ.

У тому числі, погашення у травні на 1 мільярд доларів за євробондами, розміщеними у 2014 році під гарантії уряду США. Також остаточне погашення у вересні за бондами на 660 мільйонів доларів, випущеними в 2015 році. Платежі на користь МВФ протягом року очікуються в загальній сумі близько 1,2 мільярда доларів, на користь інших міжнародних фінансових організацій – близько 0,8 мільярда доларів.

Найбільш суттєві платежі з обслуговування зовнішнього боргу передбачаються у березні та у вересні - по 500 мільйонів доларів за євробондами, що були випущені внаслідок реструктуризації у 2015 році.

Чи можливі цього року такі форс-мажори, як рішення суду Лондона про погашення на користь Росії «кредиту Януковича» (боргу за євробондами, викупленими РФ в 2013 році за домовленістю з президентом Віктором Януковичем напередодні його втечі в період Революції Гідності)?

Судовий процес триває, і в цьому році ми не очікуємо його завершення.

З яких зовнішніх джерел ми будемо отримувати запозичення цього року?

Україна започаткувала з МВФ нову 14-місячну програму, відповідно до якої у грудні 2018 року було отримано перший транш в еквіваленті 1,3 мільярди доларів. У 2019 році в резерви НБУ надійде ще два транші на загальну суму 2,6 мільярда доларів.

В рамках макрофінансової допомоги від Євросоюзу у березні до бюджету ми очікуємо отримати другий транш у сумі 500 мільйонів євро.

Наразі Мінфін проводить роботу щодо залучення під гарантію Світового банку кредитних коштів у сумі близько 600 мільйонів доларів. В цілому, за рік ми очікуємо надходження від розміщення євробондів на рівні 2 мільярдів доларів, але все буде залежати від кон’юнктури ринків.

Коли можливий вихід на зовнішні ринки і яка зараз прибутковість за нашими боргами?

Будемо аналізувати настрої інвесторів. Гострої потреби бігти і позичати під будь-які відсотки у нас немає. Валюти досить в країні, що підтверджується обсягами запозичень на внутрішньому ринку. Думаю, буде два або три розміщення в залежності від кон'юнктури ринку.

Зараз початок року, і ринки тільки прокидаються. Але ми вже бачимо, що суверенна крива порівняно із станом на кінець року досить суттєво зміцнилася. Наприклад, прибутковість п'ятирічних євробондів - близько 9,3%. Очікуємо покращення ситуації. Ми над цим працюємо.

Чи є у Мінфіні план «Б» на випадок нестачі зовнішніх позик для погашення боргів, наприклад, через черговий провал програми з МВФ? Чи можлива реструктуризація боргів, як в 2015 році?

Кошти МВФ не надходять до державного бюджету. Вони спрямовуються у резерви Національного банку. Але ми повинні отримати ці кошти за будь-яких обставин, оскільки взяли на себе зобов'язання виконати програму. І ринки, насамперед, реагують на наявність у країни співпраці з МВФ. Ми повинні продовжити виконання програми з Фондом і зберегти темпи розвитку та впровадження реформ.

Необхідності в реструктуризації наразі немає. Бюджетний кодекс передбачає певний інструментарій на випадок, якщо ми не зможемо забезпечити плановий обсяг запозичень за рахунок зовнішніх джерел. Це заміна зовнішніх запозичень внутрішніми. В крайньому випадку, можна купити за гривню валюту з резервів НБУ і заплатити за боргами. Інструментів достатньо.

Коли в 2015 році проводилась реструктуризація, ситуація суттєво відрізнялась від сьогодення. У той час економіка України просто не могла обслуговувати борги в такому обсязі. Держава, державні підприємства і банки втратили майно в Криму і на Донбасі. І це було не самостійне рішення України, а частина програми з МВФ.

Наступний рік теж буде із високим борговим навантаженням. Чому так сталося?

Ми пожинаємо плоди накопичених боргів протягом усього періоду незалежності країни, коли всі проблеми вирішувались тільки так замість здійснення реальних реформ.

Ми можемо отримати нову підтримку США?

Ми ведемо активні переговори з усіма нашими партнерами, але чіткого сигналу поки що не отримали.

Яку частку боргових виплат можна рефінансувати на внутрішньому ринку?

Ми закладали рівень роловеру валютних ОВДП на рівні 85%, але він може бути і вищим, що ми вже побачили за результатами січня. В абсолютних цифрах план запозичень на внутрішньому ринку визначений бюджетом – це 202 мільярди гривень. Я впевнений, що ми зможемо залучити такий обсяг, враховуючи попит нерезидентів і ліквідність банківської системи. Природно, цей показник змінюється, але в контрольованих межах.

Облігації внутрішньої державної позики - це дуже привабливий інструмент для інвестування, оскільки дає високу прибутковість. Поточна ставка за короткостроковими облігаціями - 19,5%, за п'ятирічними - 16%. І це стабільна прибутковість, оскільки держава ще жодного разу не допускала дефолт за внутрішніми боргами.

З огляду на політичні ризики, більшість інструментів наразі короткострокові - до року. Але ми вже спостерігаємо попит на більш тривалі терміни - рік, два. Обсяги поки що невеликі, але ринок починає вивчати ці інструменти.

Яким чином можуть змінитись ставки розміщення ОВДП?

Ми підтримуємо постійний діалог із первинними дилерами ОВДП та інвесторами, вивчаємо попит. Звичайно, ми спостерігаємо тенденцію до зниження ставок. Нацбанк вже зробив перші кроки у цьому напрямку – знизив вартість своїх кредитів рефінансування до облікової ставки. І банки пожвавили попит на ОВДП.

Відкривають ліміти на придбання українських боргових паперів і нерезиденти. Тенденція останніх аукціонів – купівля нерезидентами гривневих облігацій на еквівалент 100-150 мільйонів доларів. Це підігріває ринок і позитивно впливає на тенденцію до зниження ставок.

Вихід нерезидентів з українських ОВДП може спричинити тиск на наш валютний ринок, як минулого року?

Ми з Національним банком це питання обговорюємо, тримаємо на контролі.

Чи зросте попит муніципалітетів на ОВДП внаслідок урядової заборони зберігати кошти на банківських депозитах?

Думаю, що так. На сьогодні більш вигідно вкласти гроші в ОВДП, аніж розмістити на депозит. Тому якщо місцева влада зрозуміє, що після покриття необхідних витрат є залишки коштів, чому б не використати цей на 100% захищений інструмент інвестування. Ризиків немає, а прибутковість буде.

Муніципалітети після децентралізації отримали певні ресурси, вони ними користуються. Але варто зазначити, що Кабмін не заборонив, а припинив на поточний рік можливість розміщення ресурсів загальних фондів місцевих бюджетів на депозитах в банках.

Муніципалітети не зможуть вкладати кошти на тривалі терміни, або ОВДП можна за необхідності погасити достроково? Для цього потрібно розвивати вторинний ринок. Якщо терміново потрібні ресурси – можна продати облігації своєму брокеру (один з банків-первинних дилерів) або іншому інвестору на вторинному ринку, отримавши свою маржу. Ми готові допомогти - навчати місцеві органи влади.

Якщо підсумувати, то як ми переживемо 2019 рік, враховуючи пікове навантаження по боргах і майбутні подвійні вибори? Популісти пропонують взагалі не повертати борги.

Вибори, звичайно, створюють певні ризики. Але у січні ми здійснили безпрецедентний обсяг запозичень - близько 42 мільярдів гривень. Хоча, зазвичай, січень не надто врожайний.

Просто не платити по боргах не можна - це дефолт. Це неприпустимо. Дефолт - це закриття ринків капіталу, проблеми в економіці, фінансовій системі, девальвація і загальна криза. І залишиться єдиний варіант - тотальне скорочення бюджетних витрат.

Ми прийняли стратегію управління держборгом, визначили пріоритети, співпрацюємо з МВФ. Взяли на себе зобов'язання і маємо намір їх виконати.

Оригінал інтерв'ю УНІАН читайте тут: https://bit.ly/2G7X3ed


Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити