Інтерв'ю заступника Міністра фінансів Юрія Гелетія для видання "Новое время" (22.10.2018)

10/22/18

Заступник Міністра фінансів Юрій Гелетій: Держава не повинна бути ключовим гравцем на банківському ринку

Заступник Міністра фінансів Юрій Гелетій в інтерв'ю виданню "Новое Время" розповів, як закінчила перше півріччя українська банківська система, коли і на яких умовах може відбутись приватизація держбанків, як вирішуватимуть проблему непрацюючих кредитів, а також як змінився стан справ у «Приватбанку» після переходу у власність держави.

- В Україні екстремально велика частка державних банків. Що ви плануєте з цим робити?

- Реформування державного банківського сектору є одним з ключових напрямків роботи Мінфіну. Ми усвідомлюємо проблему, яка склалась на банківському ринку. Наприкінці 2016 року Урядом України для забезпечення фінансової стабільності було прийнято рішення про націоналізацію найбільшого банку України – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що, в свою чергу, зумовило зростання частки банків державного сектору в активах системи до 55% (порівняно з 27% у 2015 р.).

Скорочення частки держави на банківському ринку є одним з пріоритетів оновлених Засад стратегічного реформування державного банківського сектору, які у лютому 2018 року було схвалено Кабінетом Міністрів України.

- А якою повинна залишитись частка держави у цьому секторі?

- Наш ключовий орієнтир – це 24%. Якщо порівнювати з показником 2015-2016 років, до націоналізації Приватбанку, частка державних банків складала близько 27%. Власне, Міністерство й орієнтується на зазначений показник. Ми чітко розуміємо, що держава не повинна бути ключовим гравцем на банківському ринку, вона повинна забезпечити конкурентне середовище на ринку («level playing field»). Державні банки повинні спрямовувати свої зусилля на реалізацію фінансової та економічної політики держави. Безумовно, вони повинні конкурувати на засадах змагальності у банківському секторі.

- Як ви оцінюєте стан Приватбанку зараз?

- Після приєднання Приватбанку до банків державного сектору ми оцінюємо роботу банку позитивно. Задовільними є показники в частині виконання нормативів, динаміки основних показників діяльності, нарощення активів. Після націоналізації Приватбанку було сформовано наглядову раду. Із 7 членів наглядової ради 6 є незалежними директорами. Також сформовано всі необхідні комітети, що відповідають принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, а також Базельського комітету.

На Приватбанк припадає більше 20% активів банківської системи, близько 36% депозитів фізичних осіб. Приватбанк залишається і одним з найбільш інноваційних банків. Так, нещодавно разом з Visa був запущений пілотний проект технології біометричної сплати покупок за допомогою відбитку пальця. Банк перший в Україні дав можливість своїм клієнтам використовувати сервіси «Android Pay» та «Apple Pay». Крім того, це інтернет-банкінг нового покоління, який дозволяє сплачувати карткою любого іншого банку світу, а також розширює інфраструктуру безконтактних QR платежів.

Ми, зі свого боку, наголошуємо, що Приватбанк повинен сконцентруватись на реалізації Стратегії, яка була схвалена наглядовою радою. Це, перш за все, збереження лідируючих позицій в роздрібному сегменті з наголосом на платіжний бізнес, оптимізація витрат, розбудова функцій ризик-менеджменту, внутрішнього контролю. Ми вважаємо, що успішна реалізація Стратегії сприятиме виходу держави з його капіталу до 2022 року.

- Яка стратегія розвитку держбанків сьогодні? І що у цьому напрямку ви плануєте робити?

- У лютому Кабмін схвалив Стратегію розвитку державного банківського сектору. Вона базується на чотирьох основних пріоритетах.

По-перше, кожен банк повинен розробити і почати імплементацію індивідуальних стратегій, які допоможуть їм покращити позиції на ринку. Тобто банки повинні використовувати свої переваги порівняно з іншими гравцями, щоб забезпечити сталу прибутковість банку в середньостроковій та довгостроковій перспективах.

По-друге, це покращення функцій управління. Йдеться, перш-за-все, про корпоративне управління, яке повинно відповідати найкращим міжнародним практикам (ОЕСР, Базельського Комітету). Власне, зазначене передбачено в законопроекті 8331-Д, який підтримала Верховна Рада.

Ключові принципи корпоративного управління для банків державного сектору передбачають:
а) зміни до складу наглядової ради, 2/3 членів якої відтепер повинні бути незалежними директорами (включаючи незалежного Голову наглядової ради), обрані за результатами прозорого конкурсного відбору;
б) наявність комітетів, які очолюватимуться незалежними директорами і прийматимуть рішення з найбільш важливих питань, зокрема комітети з питань аудиту, винагород, призначень та ризиків;
в) досвідчені управлінські команди, з якими укладатиметься договір з чітко встановленими КПЕ.

По-третє, це розробка та впровадження підходів для роботи з непрацюючими кредитами з метою зменшення тиску на баланси банків державного сектору, максимізації їх залишкової вартості («recovery»).

І останнє наше завдання – впровадження планів виходу держави з капіталу банків задля забезпечення підвищення їхньої вартості.

Реалізація стратегії зі збільшення прибутковості банків дозволить державі розглянути можливість повного або часткового виходу із капіталу банків, при цьому досягаючи цілей держави щодо підвищення економічного потенціалу та повернення інвестованих бюджетних коштів.

Якщо говорити про стратегію кожного із державних банків, то Приватбанк – це роздрібний банк, який повинен розвивати й надалі сферу малого і середнього бізнесу. Кредитування корпоративного сектору буде обмеженим. В частині корпоративного бізнесу в стратегії визначено, що банк буде фокусуватись на кредитуванні підприємств з низьким профілем ризику. Основний наголос повинен бути на кредитуванні фізичних осіб.

У частині Ощадбанку – це універсальний банк, який продовжуватиме збалансовано розвиватись у всіх сегментах: і роздрібному, і корпоративному. У корпоративному акцент повинен бути зроблений на кредитуванні підприємств малого та середнього бізнесу. Знову ж таки, розвиток ІТ-інфраструктури, дистанційних каналів продажу також будуть серед основних пріоритетів банку.

В Укргазбанку успішно реалізується концепція еко-банкінгу. Банк сфокусований на кредитуванні енергозберігаючих технологій/проектів. В банку значний портфель у сфері сонячної енергетики.

Щодо Укрексімбанку – на даний час наглядова рада та правління напрацьовують оновлену стратегію. Ми сподіваємось, що вона буде спрямована на кредитування експортно-імпортно-орієнтованих підприємств. Вкрай важливим для даного банку також є підвищення операційної ефективності та вдосконалення бізнес-моделі у майбутньому.

- Наскільки зараз істотна проблема неповернутих кредитів?

- Це виклик для всієї банківської системи, зокрема для державних банків, на які припадає левова частка непрацюючих кредитів банківської системи (так званих NPL). Міністерство намагається вирішити цю проблему. Спільно з Національним банком ми створили спеціальний комітет по роботі з проблемними активами. Це буде дорадчий орган в рамках Ради фінансової стабільності, який поряд з фахівцями Нацбанку, Міністерства фінансів залучить до своєї роботи міжнародних експертів. Вони напрацьовуватимуть для держбанків рекомендації щодо можливих шляхів врегулювання проблеми непрацюючих кредитів. Наразі завершено напрацювання необхідних документів для функціонування зазначеного комітету, і протягом наступних тижнів він почне свою активну роботу.

Приватбанк лідирує серед банків державного сектору за показником непрацюючих кредитів. Ви знаєте, які існували практики кредитування пов'язаним особам у цьому банку. І портфель NPL там справді дуже великий. Міністерство фінансів не втручається в питання судового розгляду, які відбуваються як в межах України, так і поза. Сподіваємось, що там буде позитивна динаміка.

В частині інших банків – безумовно, вкрай важливим завданням є розширення інструментарію. Як ви знаєте, закон про фінансову реструктуризацію активно застосовується Ощадбанком. Поряд з цим, найбільшою проблемою для державних банків є застосування інструментів дисконтів, тобто продаж з дисконтом. У середньостроковій перспективі ми, можливо, повернемось до опрацювання питання щодо створення державної компанії з управління проблемною заборгованістю.

- Що буде з приватизацією державних банків?

- Для забезпечення приватизації, як я уже зазначав, нам треба виконати низку передумов. Це, перш за все, запровадити корпоративне управління, забезпечити наявність надійних операційних моделей в банках, ефективні показники рентабельності, урегулювання проблем, успадкованих від попереднього менеджменту, зокрема проблеми непрацюючих кредитів.

Очікується, що АБ «Укргазбанк» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» досягнуть зазначених умов відносно швидко та будуть повністю приватизовані у строк до 2020 та 2022 років відповідно шляхом продажу міжнародним стратегічним інвесторам або через первинне публічне розміщення акцій (IPO). Держава буде шукати можливість для реалізації міноритарного пакета акцій АБ «Укргазбанк» міжнародній фінансовій установі у найближчій перспективі.

Менеджмент Ощадбанку працює у напрямку співпраці з міжнародними фінансовими організаціями - з ЄБРР. Ми сподіваємось, що ця співпрацю і надалі буде активно розвиватись, що дасть змогу реалізувати нашу стратегічну мету – скоротити частку держави протягом наступних п'яти років у цьому банку.

- Чи є якісь плани щодо об'єднання державних банків?

- Зараз ми не розглядаємо таку ініціативу. Кожен банк розвивається індивідуально і сконцентрований на реалізації власних стратегій, забезпеченні належного рівня прибутковості. Це основна ініціатива. Об'єднання ми не опрацьовували. На початковому рівні підготовки Оновлених Засад стратегічного реформування державного банківського сектору ми провели аналіз і його результати показали, що об’єднання держбанків не є доречним. Кожен банк має свою спеціалізацію, яка може бути розвинена в середньо- та довгостроковій перспективах. І хоча ми бачимо певні пересічення у сферах діяльності банків та у сегментах бізнес-моделей, все ж таки, у них є свої відмінності в частині спеціалізації.

- Ощадбанк вважається одним з найбільш застарілих і відсталих банків в Україні. Що з цим робити?

- Розглядаючи діяльність Ощадбанку, варто говорити про неї до 2014 року і після. Адже активна робота правління банку дала змогу протягом останніх трьох років наростити баланс банку удвічі. Відбувається трансформація банку – за цей час відкрили близько 600 відділень нового формату, оптимізуються видатки. Банк активно працює у сфері кредитування мікро, малого та середнього бізнесу. Ми всі знаємо програму банківського кредитування «Будуй своє». Я вважаю цей банк дуже прогресивним у частині реалізації Стратегії. І порівнювати Ощадбанк у 2018 році із зразком 2014-го - більше не актуально. Менеджмент активно працює над вдосконаленням операційної та бізнес-моделі, над оптимізацією витрат. Ми сподіваємось, що співпраця з ЄБРР дасть свої позитивні результати, і банк продовжуватиме розвиватись як сучасний динамічний банк.

- Що зараз відбувається з державними банками?

- Вони демонструють позитивні показники прибутковості. Зокрема, станом на 1 липня 2018 року прибуток Привабанку склав 7 млрд грн. Решта банків також працюють з позитивною динамікою прибутковості: І півріччя Укрексімбанк закінчив з прибутком 679 млн грн, Укргазбанк – 216 млн грн, Ощадбанк – 92 млн грн. У частині кредитування, безумовно, домінує корпоративний сектор, хоча й спостерігається певне скорочення. Нарощується база депозитів фізичних осіб.

Наголошу, що банки сконцентровані на реалізації власних стратегій розвитку та положень Засад стратегічного реформування державного банківського сектору. Це ті ініціативи, які спрямовані на відновлення діяльності державних банків як стабільних, прибуткових установ, що функціонують на комерційних засадах.

Оригінал публікації за посиланням: https://bit.ly/2OGMROJ

Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити