Аудиторська реформа в Україні

Чому потрібна аудиторська реформа?

Недосконале регулювання ринку аудиторської діяльності в Україні призвело до проблем з підтвердження якості і достовірностіфінансової звітності підприємств та банків. У свою чергу, це підвищує ризики банкрутства таких підприємств та банків, що знижує рівень довіри до них з боку потенційних інвесторів та населення, а також створює перешкоди у залученні інвестицій у національну економіку в цілому.

Крім цього, існуюча система регулювання аудиторської діяльності суперечить європейському законодавству.

Відповідно до підпункту 1 пункту 47 глави 13 Плану заходів з імплементації розділу V «Економічне та галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2017-2019 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847, Міністерство фінансів України визначене головним виконавцем, відповідальним за реалізацію заходу щодо імплементації положень Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 17.05.2006 № 2006/43/ЄС про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, індикатором виконання якого є прийняття Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».
З огляду на необхідність проведення комплексної реформи інституту аудиту в Україні з урахуванням положень актів європейського законодавства у сфері аудиту, що відповідає виконанню зобов’язань, узятих Україною відповідно до Угоди про асоціацію, яка набула чинності 01.09.2017, Міністерством фінансів України розроблено проект Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (реєстр. № 6016 від 03.02.2017).

В чому суть реформи?


Міністерством фінансів України розроблено модель реформування системи регулювання аудиторської діяльності в Україні відповідно до міжнародних стандартів та найкращих світових практик, сутність якої втілено у проекті Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Метою законопроекту є приведення норм національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема із положеннями Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту (ЄС) 537/2014.

Законопроектом запропоновано оптимально збалансовану систему суспільного нагляду та саморегулювання аудиторської діяльності, яку підтримано міжнародними організаціями, регуляторами та представниками професії.

Зокрема, законопроектом передбачено створити орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, який складається з Ради нагляду за аудиторською діяльністю та Інспекції із забезпечення якості та забезпечує здійснення нагляду і несе відповідальність за нагляд за:
1) реєстрацією аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності;
2) впровадженням міжнародних стандартів аудиту;
3) контролем за атестацією аудиторів та безперервним навчанням аудиторів, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності;
4) контролем якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності;
5) дисциплінарними провадженнями щодо аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які здійснюють обов’язковий аудит фінансової звітності;
6) застосуванням стягнень.

Рада нагляду складається з семи осіб (по одному представнику від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і трьох осіб з числа непрактикуючих осіб).

Передбачено механізм фінансування як Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, так і Аудиторської палати України.

Також законопроектом визначаються вимоги до атестації аудиторів з урахуванням міжнародної практики (освіта, методичне забезпечення, складання кваліфікаційних іспитів, здобуття практичного досвіду, підвищення кваліфікації тощо).

Запропонована модель реєстрації аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності передбачає ведення Реєстру, відомості до якого вносяться Аудиторською палатою України. Реєстр складається з таких розділів: аудитори; суб’єкти аудиторської діяльності; суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності; суб’єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Законопроектом передбачено проведення обов’язкового аудиту і аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес, та додаткові вимоги до складання звіту.
Контроль якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності здійснюватиметься шляхом проведення перевірки якості аудиторських послуг суб’єктів аудиторської діяльності на предмет дотримання ними міжнародних стандартів аудиту, принципу незалежності, ефективності внутрішньої системи контролю якості аудиторських послуг, дотримання вимог цього Закону.

Передбачається, що система контролю якості аудиторських послуг буде складатися з політики та процедур, розроблених та впроваджених суб’єктами аудиторської діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту.
Також законопроектом встановлюються дисциплінарні заходи до аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які застосовуватимуться у разі недотримання законодавства та вчинення професійних проступків.
Професійне самоврядування аудиторів здійснюватиметься через Аудиторську палату України.
Викладені у законопроекті загальні принципи регулювання аудиторської професії та здійснення аудиту в основному відповідають загальноєвропейським тенденціям – це посилені вимоги до незалежності аудиторів, їх об’єктивності та організації роботи, застосування міжнародних стандартів аудиту та стандартизація вимог до аудиторського звіту, чітка система реєстрації аудиторів, а також підвищені вимоги до суспільно значимих суб’єктів господарювання.»

Що це дає?

Ураховуючи, що гармонізація законодавства у сфері аудиту до європейських стандартів є одним з орієнтирів України в рамках стратегії «Україна – 2020» та прямим обов’язком в рамках Угоди про асоціацію, реалізація реформи аудиторської діяльності в Україні сприятиме позитивному інвестиційному клімату в Україні, зокрема забезпечить підвищення рівня довіри з боку інвесторів до фінансової звітності вітчизняних підприємств; підвищення рівня довіри до діяльності національних аудиторів; унеможливить надання неякісних аудиторських послуг, а також сприятиме прозорості та достовірності фінансової звітності емітентів цінних паперів, банків, страхових компаній, інших публічних компаній, у т. ч. державних підприємств, та відкриє українським аудиторам доступ на європейські ринки.

Створення чіткого та досконалого законодавчого підґрунтя є першим і дуже важливим кроком у напрямку до побудови ефективної системи регулювання аудиторської діяльності, яка має забезпечити підвищення якості аудиту фінансової звітності в інтересах суспільства. У свою чергу, побудова ефективної системи нагляду за аудиторською діяльністю вимагатиме відповідального ставлення у прийнятті рішень особами, які очолюватимуть орган суспільного нагляду, та інспекторами, які перевірятимуть систему контролю якості аудиторських послуг.

Довідкова інформація

Законопроект, розроблений Міністерством фінансів України за участю Світового банку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України, Нацкомфінпослуг, а також Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, отримав позитивні висновки від Європейської комісії, Міжнародного форуму незалежних регуляторів аудиту (IFIAR), Ради фінансової звітності Великої Британії та Комісії аудиторського нагляду Федеративної Республіки Німеччина.

Проект Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»

Регламент (ЄС) № 537/2014 Європейського парламенту та Ради від 16 квітня 2014 року про конкретні вимоги стосовно обов’язкового аудиту суспільно значимих суб’єктів господарювання та який припиняє дію Рішення Комісії 2005/909/ЄС

Директива Європейського Парламенту та Ради 2006/43/ЄС від 17 травня 2006 року про обов'язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, що вносить зміни до Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС, і припиняє дію Директиви Ради 84/253/ЄЕС

Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити