Промова Міністра фінансів Наталії Яресько, запланована для виступу у Верховній Раді з приводу презентації проекту Закону про державний бюджет на 2016 рік

12/11/15

Доброго дня
Шановний Голово,
Шановний Прем’єр-Міністре,
Шановні народні депутати!


Сьогодні я хочу презентувати вам проект Закону про державний бюджет на 2016 рік та розповісти про його ключові риси та особливості.

Оновлений проект Державного бюджету на 2016 рік побудовано на наступних макроекономічних припущеннях: у наступному році економіка України зросте на 2% в реальному вимірі, інфляція - 12%, середньорічний курс гривні - 24.1 гривні за долар, курс гривні на кінець наступного року - на рівні 24.4 гривні за долар. Середня ціна газа – 225 дол за тисячу кубічних метрів. Номінальний ВВП – 2 трильйони 262 млрд. грн.

Доходи бюджету складатимуть 601 млрд. грн., що означає збільшення на 16% порівняно з бюджетом на 2015 рік. Видатки складатимуть 674 млрд. грн., що на 16% більше за бюджет 2015 року. Дефіцит державного бюджету зменшиться до 3,7% ВВП, або 84 млрд. грн., проти 4,1%ВВП у поточному році. Це відповідає нашим домовленостям з МВФ щодо зменшення цільового показника дефіциту консолідованого та державного бюджету України. Нагадаю, що дефіцит бюджету ми маємо покривати за рахунок приватизації або нового боргу. А це, в свою чергу, збільшує боргове навантаження на країну, адже збільшує обсяг коштів, які ми маємо сплачувати по відсотках. Так у цьому році ми сплатимо по відсотках тільки майже 5% ВВП. Таким чином, мета зменшення дефіциту бюджету полягає у зниженні боргового навантаження на країну, вивільненні цього ресурсу на інші напрямки видатків бюджету, а також зменшенні інфляційного та девальваційного тиску на українську економіку.

Потрібно також підкреслити, що в наступному році сукупні державні видатки, з урахуванням усіх статей витрат, зменшаться з 53% ВВП у 2014 році до 43% у 2016-му.

Щодо окремих аспектів державного бюджету.

Доходи державного бюджету.

Перше, на що слід звернути увагу, говорячи про доходи бюджету – це те, що у 2016 році ми втрачаємо цьогорічні тимчасові надходження обсягом майже 40 млрд грн. (або 1,8%ВВП). Зокрема, це перерахування прибутку НБУ зменшиться на 22.5. Також з 1 січня 2016 року ми скасовуємо дію додаткового імпортного збору, який ми запровадили в поточному році з метою стабілізації платіжного балансу країни, та який планово мав забезпечити надходженнями до бюджету в обсязі 17.6 млрд грн.

Друге - це вплив компромісного проекту податкової реформи, нової редакції Податкового кодексу, на якому ми будували проект бюджету. Наша податкова реформа суттєво впливає як на дохідну, так і на видаткову частину бюджету. Зокрема, через наступні механізми:

- через кардинальне зменшення ЄСВ, в середньому 41% до 20%, яке ми пропонуємо в цій реформі. Це означає втрати бюджету Пенсійного фонду у наступному році в обсязі 108 млрд. грн.. Хоча це втрати бюджету Пенсійного фонду, не бюджету напряму, але фінансувати ці втрати ми маємо саме з бюджету, адже інших можливостей для надходжень в Пенсійного фонду просто не має.

- ми також пропонуємо відмовитися - чи принаймні розпочати цей процес - від низки непрозорих та неефективних податкових пільг, зокрема в аграрній галузі, для якої ми пропонуємо перехідний період.

Також ми передбачаємо наступні компенсатори для бюджету:

- легалізація грального бізнесу та видобутку бурштину.
- з метою зменшення вживання шкідливих продуктів нашим населенням, та з метою виконання наших зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, ми пропонуємо збільшення ставок акцизів на пиво, міцний алкоголь, тютюн.
- для підвищення соціальної справедливості, ми пропонуємо оподаткувати елітне житло та люксові автомобілі
- на надходження бюджету також вплине збільшення частини відрахувань з боку державних підприємств. Попереджаючи запитання, поясню логіку цього кроку: сьогодні панівна більшість державних підприємств є вкрай неефективною. Велика частина з них приховують свій реальний прибуток, і, як результат, не сплачують державі як власнику справедливого внеску. Уряд працює над зміною системи корпоративного управління на держпідприємствах та приватизацією неефективних та нестратегічних підприємств, але до того часу, поки ці зміни не відбудуться, ми пропонуємо збільшити частку вилучення від підприємств частини чистого прибутку з теперішніх 30%. Це повинно забезпечити бюджету додатковий ресурс приблизно в 6 млрд. грн..

Нарешті, третій фактор, на який слід звернути увагу, - те, що в наступному році доходи бюджету збільшуватимуться за рахунок інфляції та зростання ВВП.

Видатки бюджету

Завдяки підвищенню ефективності й адресності видатків, зменшенню дефіциту Нафтогазу, загальний розмір перерозподілу ВВП через бюджет в Україні знизиться. Якщо у 2014-2015 роках він становив 53% ВВП, то в наступному ми передбачаємо 43% ВВП. Це означає, що кожному громадянину буде коштувати дешевше утримання нашої держави, й роль держави в економіці суттєво знизиться.

Говорячи про видатки, я ще раз маю нагадати вам, що ключовий фактор їх зростання у наступному році - це фінансування дефіциту Пенсійного фонду в результаті зниження ЄСВ вдвічі.

Не дивлячись на скорочення доходів Пенсійного фонду, ми не маємо права – і не плануємо зменшувати пенсії наших громадян. І тому ми будемо фінансувати цю нестачу в бюджеті Пенсійного фонду напряму, з держбюджету країни.

Також наступного року ми збільшуємо видатки на потреби національної безпеки та оборони. Аби забезпечити їхнє фінансування в обсязі майже 5% ВВП, як того вимагає закон, ми маємо збільшити їх до 103,6 млрд. грн. порівняно з 97 млрд грн. у поточному році. зокрема:

o 90,6 млрд. грн. ми спрямуємо на потреби безпеки та оборони грошовими коштами (загальний фонд – 86,9 млрд. грн., спеціальний фонд – 3,7 млрд. грн.);
o 5,3 млрд. грн. буде спрямовано у вигляді надання державних гарантій суб’єктам господарювання для фінансування оборонних програм;
o Ще 7,7 млрд.грн. ми профінансуємо за рахунок конфіскованих коштів та коштів від реалізації конфіскованого майна, отриманих від корупційних злочинів;
Ще одна стаття збільшення витрат бюджету – це соціальні видатки. В наступному році ми плануємо підвищити соціальні стандарти для нашого населення на 12.5%, тобто на прогнозований рівень інфляції. Ми також значно, з 24,4 млрд грн. у поточному році до 35 млрд грн. у наступному, підвищимо обсяг надання житлових субсидій для населення на компенсацію підвищення енерготарифів.

Таким чином, сукупно ці додаткові соціальні видатки країни збільшують видаткову частину бюджету на близько 50 млрд. грн.. І для того, аби не роздувати дефіцит держбюджету, та забезпечити реалістичність виконання бюджету, ми пропонуємо низку важливих кроків, що дозволять зменшити інші видатки країни приблизно 70 млрд. грн. (або 3,1% ВВП).

По-перше, ми зменшуємо вартість обслуговування державного боргу. Для цього ми зробили вже кілька кроків: (і) у поточному році провели реструктуризацію боргу, (іі) зменшуємо дефіцит держфінансів, що допоможе зменшити потребу у нових запозиченнях.

По-друге, ми плануємо підвищити ефективність державних видатків. В тому числі - за рахунок верифікації отримувачів соціальної допомоги та пенсій, аби переконатися, що серед отримувачів пенсій не має «мертвих душ» чи шахраїв. Ми вважаємо, що лише один цей крок забезпечить економію видатків щонайменше на 5 млрд грн.. Також ми пропонуємо провести оптимізацію державних видатків та покращити якість надання державних послуг в освіті та медицині.
По-третє, посилення адресності соціальної допомоги. Ми прагнемо, аби фінансову підтримку з бюджету отримували саме ті, хто дійсно її потребує (адже сьогодні значна частка державної допомоги йде заможним громадянам чи тим, хто цілком може самостійно себе забезпечувати).
Ще раз наголошу: таке зменшення не означає зменшення соціальної підтримки наших громадян. Але ми хочемо, аби кошти платників податків, які наповнюють бюджет, використовувалися набагато ефективніше.

Місцеві бюджети

Нарешті, хочу підкреслити, що фіскальна децентралізація також продовжує мати позитивний ефект.

Реальний фінансовий ресурс місцевих бюджетів збільшиться в наступному році на понад 40 млрд грн., або на 40%, порівняно з планом на 2015 рік. І це все без трансфертів з державного бюджету на місцевий рівень, а також без урахування власних надходжень місцевих громад.

Податкова реформа надасть місцевим бюджетам додаткові 13 млрд грн. у 2016 році.

Також ми передбачаємо значне збільшення фінансового ресурсу місцевих громад на потреби капітальних інвестицій, адже збільшуємо обсяг Державного Фонду Регіонального розвитку до 5.7 млрд. грн. (порівняно з 2.9 млрд. грн.ю у бюджеті-2015), де ми передбачаємо додаткові видатки у розмірі 1 млрд грн. на формування інфраструктури тих територіальних громад, що об’єдналися. Цими коштами зможуть скористатися 159 бюджетів об’єднаних територіальних громад, що утворилися на даний момент.

Це ключова, хоча, звичайно, не вичерпна інформація щодо проекту закону про державний бюджет на 2016 рік, розроблений міністерством фінансів.
Ми закликаємо Верховну Раду підтримати цей законопроект, адже його ухвалення дозволить витримати баланс, який надає нам можливість забезпечити міжнародну фінансову підтримку, що, врешті решт, забезпечує стабільність, прогнозованість та економічне зростання, - як для країни в цілому, так і для кожного громадянина зокрема.

Дякую за увагу.

Ви можете виділити цікаві вам фрагменти тексту, які будуть доступні по унікальному посиланню в адресній стрічці браузера.

Виділити