Головна сторінка Інтернет-ресурси 23 грудня 2014
українська росiйська англiйська


Якщо Вас цікавить інформація щодо державного боргу України - натисніть сюди

Якщо Вас цікавлять основні показники фінансового стану України - натисніть сюди

Якщо Вас цікавить інформація щодо споживання та тарифів на газ та тепло - натисніть сюди

















« Грудень 2014
пн вт ср чт пт сб нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Архів  »  Податкова політика  »  Обговорення проекту Податкового кодексу  »  Проект Податкового кодексу України  »  Розділ XV. Інші податки і збори



Розділ XV. Інші податки і збори
29.10.2007 | 20:00 | Міністерство фінансів України версія для друку

Розділ XV. Інші податки і збори

 

Стаття 1. Податок у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ

 

1.1. Визначення термінів

Для цілей цієї статті терміни вживаються в такому значенні:

1.1.1) податок, оподаткування, платник податку (в усіх відмінках) – податок у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ, оподаткування податком у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ, платник податку у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ (у відповідних відмінках);

1.1.2) ціна на природний газ, ціна – ціна природного газу для відповідної категорії кінцевих споживачів, за вирахуванням та­ри­фів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на до­да­ну вартість;

1.1.3) кінцевий споживач, споживач – суб’єкт господарювання або фізична особа, якому платник податку передав  право власності на газ для виробництва товарів, та/або надання послуг, або для задоволення власних потреб;

1.1.4) природний газ, газ – газ горючий природний (метан), у тому числі стиснений (компримований), який за якісними характеристиками відповідає вимогам міжнародних (міждержавних), державних або галузевих стандартів, а також стандартів підприємств (технічних умов).

1.2. Платники податку

1.2.1. Платниками податку є суб’єкти господарювання, які передають кінцевим споживачам право власності на газ на підставі укладених договорів, у тому числі – договорів міни.

1.3. Об’єкт оподаткування

1.3.1. Об’єктом оподаткування  податком є сума обсягів газу, право влас­ності на які передане платником від­повідній категорії кінцевих споживачів у податковому (звітному) періоді. Об’єкт оподаткування обчислюється на підставі щоденних записів у формі з обліку обсягів газу, права власності на які у податковому (звітному) періоді передане платником кінцевим споживачам, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

1.4. База оподаткування

1.4.1. Базою оподаткування податком є вартість газу, права власності на який платником передано кінцевим споживачам у податковому (звітному) періоді.

1.4.2. База оподаткування обчислюється як сума добутків об’єкта оподаткування для відповідної категорії кінцевих споживачів на середньозважену (за обсягом) у податковому (звітному) періоді ціну на газ для такої категорії (Ц с). Величина середньозваженої ціни (Ц с) обчислюється на підставі щоденних записів про фактичні обсяги газу, права власності на які передано платником такій категорії споживачів, та відповідної фактичної ціни для обсягу такого газу за формулою:

        

            ∑ (V × Ц)

Ц с =  —————

                ∑ V,

де Ц – ціна, за якою кінцевий споживач придбав у податковому (звітному) періоді право власності на газ;

V – обсяг газу, придбаного кінцевим споживачем цієї категорії у податковому (звітному) періоді.

1.5. Ставка податку

1.5.1. Ставка податку становить 2 відсотки бази оподаткування, визначеної в пункті 1.4 цієї статті.

1.6. Податковий (звітний) період

1.6.1. Податковим (звітним) періодом вважається календарний місяць.

1.7. Контроль за правильністю обчислення

1.7.1. Органи державної податкової служби контроль за правильністю обчислення розміру податкових зобов’язань з податку здійснюють на підставі:

а) облікових документів;

б) актів приймання-передачі газу, підписаних платником та кінцевим споживачем;

в) форми з обліку обсягів газу, права власності на які у звітному податковому періоді платником передано кінцевим споживачам.

 

Стаття 2. Податок у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію

 

2.1. Визначення термінів

   Для цілей цієї статті терміни вживаються в таких значеннях:

2.1.1) податок, оподаткування, платник податку (в усіх відмінках) – податок у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, оподаткування податком у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, платник податку у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію (у відповідних відмінках).

2.2. Платники податку

2.2.1. Платниками податку є оптовий постачальник електричної енергії та юридичні особи – виробники електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, та теплової енергії.

2.3. Об’єкт оподаткування

2.3.1. Об’єктом оподаткування податком є:

а) для оптового постачальника електричної енергії – вартість відпущеної електричної енергії без урахування податку на додану вартість;

б) для юридичних осіб – виробників електричної і теплової енергії –вартість відпущеної електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, зменшена на вартість електричної енергії, виробленої малими гідроелектростанціями потужністю до 20 МВт, та теплової енергії без урахування податку на додану вартість.

2.4. Особливості справляння податку

2.4.1. Оптовий постачальник електричної енергії сплачує податок виходячи з фактично оплачених обсягів електричної енергії, відпущених у відповідному звітному періоді, не пізніше наступного дня після отримання плати за них.

2.4.2. Податкове зобов’язання з податку за базовий податковий (звітний) період для оптового постачальника електричної енергії визначається виходячи з розміру податку, встановленого органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці на відповідний звітний період, і фактично оплачених обсягів електричної енергії та сплачується ним з урахуванням внесених за цей період сум податку протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання розрахунку.

2.4.3. Юридичні особи – виробники електричної енергії, що продається поза оптовим ринком електричної енергії, та теплової енергії сплачують податок виходячи з фактично оплачених обсягів електричної та теплової енергії не пізніше наступного дня після отримання плати за них.

Податкове зобов’язання з податку за базовий податковий (звітний) період для зазначених юридичних осіб визначається виходячи з розміру податку і фактично оплачених обсягів електричної та теплової енергії і сплачується ними з урахуванням внесених за цей період сум податку протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання розрахунку.

2.4.4. Юридичні особи – виробники електричної енергії на малих гідроелектростанціях потужністю до 20 МВт спрямовують кошти в розмірі податку на будівництво нових та реконструкцію і модернізацію діючих малих гідроелектростанцій потужністю до 20 МВт.

2.5. Розмір податку

2.5.1. Розмір податку встановлюється органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці виходячи із сум податку, затверджених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

2.6. Звітні періоди

2.6.1. Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний місяць. Розрахунки податку за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, подаються платниками податку за місцем їх реєстрації як платників податків у строки, визначені цим Кодексом для місячного звітного періоду.

 

Стаття 3. Збір за користування радіочастотним ресурсом України

 

3.1. Визначення термінів

Для цілей цієї статті терміни вживаються в такому значенні:

3.1.1) збір, оподаткування, платник збору (в усіх відмінках) – збір за користування радіочастотним ресурсом України, оподаткування збором за користування радіочастотним ресурсом України, платник збору за користування радіочастотним ресурсом України (у відповідних відмінках).

3.2. Платники збору

3.2.1. Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи, а також фізичні особи – підприємці, які користуються радіочастотним ресурсом в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

а) ліцензії на  користування радіочастотним ресурсом;

б) ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу; 

в) дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

г)  дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів.

3.2.2. Перелік користувачів радіочастотного ресурсу, зазначених у підпункті 3.2.1 цієї статті, та/або зміни до нього надаються центральному органу державної податкової служби Національною комісією з питань регулювання зв’язку України (далі в цій статті – НКРЗ) із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом користувача радіочастотного ресурсу двічі на рік: до 1 березня та 1 вересня поточного року, станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з НКРЗ.

3.2.3. Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством, та радіоаматори. 

3.3. Об’єкт оподаткування

3.3.1. Об’єктом  оподаткування є ширина смуги радіочастот, що визначається  як частина смуги радіочастот загального користування в відповідному регіоні та зазначена  в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронних засобів для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

3.4. Ставки щомісячного збору.

Вид радіозв’язку

Діапазон радіочастот

Ставка за 1 МГц смуги радіочастот, гривень

3.4.1.

Радіорелейний зв’язок фіксованої радіослужби

0,03–300 ГГц

0,35

3.4.2.

Радіозв’язок фіксованої, рухомої сухопутної та морської радіослужб

0,03–470 МГц

338,56

3.4.3.

Радіозв’язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації

30–470 МГц

338,56

3.4.4.

Радіозв’язок з використанням радіоподовжувачів

30–470 МГц

169,81

3.4.5.

Радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів

1430,52400 МГц

24002483,5 МГц

51505850 МГц

8,54

3.4.6.

Радіозв’язок у системі з фіксованим абонентським радіодоступом стандарту DECT

30–3000 МГц

17,09

3.4.7.

Транкінговий радіозв’язок

30–470 МГц

1049,84

3.4.8.

Пошуковий радіозв’язок

30–960 МГц

13542,24

3.4.9.

Радіолокаційна та радіонавігаційна радіослужби

30–3000 МГц
3–30 ГГц

34,18

3.4.10.

Радіозв’язок супутникової рухомої та фіксованої радіослужб

30–3000 МГц

3–30 ГГц

22,43

3.4.11.

Стільниковий радіозв’язок

300–2200 МГц

1692,78

3.4.12.

Радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації

27 ГГц

1042,5 ГГц

14,95

3.4.13.

 

Передавання звуку залежно від потужності:

30 кГц–30 МГц

 

 

до 1 кВт включно

 

405,84

 

від 1,1 до 10 кВт включно

 

609,83

 

від 10,1 до 100 кВт включно

 

862,94

 

від 101 до 500 кВт включно

 

1015,67

 

від 501 кВт і вище

 

1692,78

3.4.14.

 

Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності:

30–300 МГц

 

 

від 1 до 10 Вт включно

 

17,09

 

від 10,1 до 100 Вт включно

 

51,26

 

від 101 до 1 кВт включно

 

84,37

 

від 1,1 до 5 кВт включно

 

135,64

 

від 5,1 до 20 кВт включно

 

254,18

 

від 20,1 кВт і вище

 

338,56

3.4.15.

 

Передавання звуку залежно від потужності:

66–74 МГц

87,5–108 МГц

 

 

до 100 Вт включно

 

127,09

 

від 101 Вт до 1 кВт включно

 

254,18

 

від 1,1 до 10 кВт включно

 

405,84

 

від 10,1 кВт і вище

 

508,37

3.4.16.

 

Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності:

300–880 МГц

 

 

до 10 Вт включно

 

11,75

 

від 10,1 до 100 Вт включно

 

23,50

 

від 101 до 1 кВт включно

 

51,26

 

від 1,1 до 5 кВт включно

 

101,46

 

від 5,1 до 20 кВт включно

 

202,92

 

від 20,1 кВт і вище

 

254,18

3.4.17.

Види радіозв’язку (служби, системи, радіотехнології, радіоелектронні засоби, випромінювальні пристрої), що не зазначені у підпунктах    3.4.1–3.4.16 цієї статті.

9 кГц–400 ГГц

508,37

Щомісячний збір сплачується окремо по кожному регіону України  Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києву та Севастополю.

Обчислення розміру щомісячного збору технологічними користувачами та юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, які розповсюджують телерадіопрограми із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів, здійснюється на підставі дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Розміри зборів застосовуються до загальної смуги радіочастот, яка визначається по кожному регіону України окремо, відповідно до дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.

3.5. Індексація ставок

З 1 січня року, що настає за роком набрання чинності цим Кодексом, проводиться щороку наростаючим підсумком індексація ставок збору за формулою:

Сі = Сб × дКі,

де Сі – проіндексована ставка збору у поточному році, гривень за 1 МГц;

Сб – базова ставка збору, гривень за 1 МГц;

дКі – добуток коефіцієнтів індексів споживчих цін (індексів інфляції) за попередні роки, починаючи з року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених ставок збору – починаючи з року їх введення.

Коефіцієнт індексу споживчих цін (індексу інфляції) за попередній рік розраховується за формулою:

      І

Кі = ———

     100,

де Кі – коефіцієнт індексу споживчих цін (індексу інфляції) за попередній рік;

І – офіційно оприлюднений індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік у відсотках.

У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація ставок збору не проводиться.

3.5.2. Добуток коефіцієнтів індексів споживчих цін (індексів інфляції) розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір подається щороку до 1 лютого поточного року центральному органу державної податкової служби.

3.5.3. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки збору, встановлені пунктом 3.4 цієї статті.

3.6. Порядок обчислення і сплати збору

3.6.1. Платники збору, які користуються радіочастотним ресурсом для  надання телекомунікаційних послуг, збір сплачують щомісяця на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, починаючи з дати її видачі.

Платники збору, які користуються радіочастотним ресурсом для  розповсюдження телерадіопрограм, збір сплачують щомісяця на підставі дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів, починаючи з дати видачі відповідних дозволів.

3.6.2. Користувачами радіочастотного ресурсу є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України, або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи, а також фізичні особи – підприємці, діяльність яких відповідно до законодавства безпосередньо пов’язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу.

3.6.3. Загальні користувачі радіочастотного ресурсу України сплачують збір за смугу радіочастот, надану їм у користування згідно із законодавством.

Користувачі, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують збір, починаючи з дати видачі ліцензії.

Інші користувачі сплачують збір, починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів.

3.6.4. Підставою для сплати збору є:

а) для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм, ліцензія  на  користування радіочастотним ресурсом;

б) для розповсюдження телерадіопрограм – ліцензії на мовлення та дозвіл на експлуатацію (якщо експлуатацію радіоелектронних засобів здійснює власник  такої  ліцензії) або на підставі ліцензії на мовлення, договору з власником ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію (якщо експлуатацію радіоелектронних засобів здійснює інша юридична особа або фізична особа – підприємець на підставі договору з власником зазначеної ліцензії на мовлення);

в) для власних потреб, без надання телекомунікаційних послуг –   дозвіл на експлуатацію радіоелектронних засобів.

3.6.5. Платники збору – технологічні користувачі збір сплачують щомісяця на підставі дозволів на експлуатацію, починаючи з дати видачі відповідних дозволів.

3.6.6. Платники збору самостійно визначають суму  збору виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок, ширини смуги радіочастот та кількості регіонів користування радіочастотним ресурсом.

Плата за користування радіочастотним ресурсом технологічними користувачами на підставі дозволів на експлуатацію повинна здійснюватися платниками на підставі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих користувачеві у такій смузі радіочастот у певному регіоні.

3.6.7. Платники збору подають до органів державної податкової служби розрахунки щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця за місцем податкового обліку платника.

3.6.8. Форма розрахунку визначається центральним органом державної податкової служби.

3.6.9. Податкове зобов’язання із збору, визначене в розрахунку, сплачується платниками збору за місцем податкового обліку всіма групами загальних користувачів щомісяця за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця.

3.6.10. Платниками збору до органів державної податкової служби  подаються копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

3.6.11.  Кошти, що надходять від користувачів радіочастотного ресурсу України, зараховуються до Державного бюджету України за відповідним кодом бюджетної класифікації.

3.6.12. У разі виникнення підстав для впровадження перспективних радіотехнологій згідно з Планом використання радіочастотного ресурсу України, НКРЗ з метою регулювання впливу на ринок користування радіочастотним ресурсом України має право вносити пропозиції щодо зміни розміру ставок щомісячного збору.

3.6.13. У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, які користуються радіочастотним ресурсом для надання телекомунікаційних послуг протягом шести місяців, органи державної податкової служби подають інформацію про таких користувачів радіочастот до НКРЗ для вжиття заходів згідно із законодавством.   

 У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм протягом шести місяців, органи державної податкової служби подають інформацію про таких користувачів радіочастот до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення  для вжиття заходів згідно із законодавством. 

 

Стаття 4. Збір за проведення гастрольних заходів

 

4.1. Визначення термінів

Для цілей цієї статті терміни вживаються в такому значенні:

4.1.1) збір, оподаткування, платник збору (в усіх відмінках) – збір за проведення гастрольних заходів, оподаткування збором за проведення гастрольних заходів, платник збору за проведення гастрольних заходів (у відповідних відмінках);

4.1.2) гастрольні заходи – видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк"  тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), самостійних професійних колективів, у тому числі тимчасових, виконавців сольних концертів за межами адміністративно-територіальних одиниць, де знаходяться їх стаціонарні сценічні майданчики, а у разі відсутності сценічного майданчика – за межами адміністративно-територіальної одиниці за місцем їх реєстрації. Гастрольними вважаються всі видовищні заходи, в яких беруть участь закордонні заклади культури (підприємства, установи чи організації), творчі колективи та окремі виконавці. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів;

4.1.3) організатори гастрольних заходів – суб’єкти господарювання, що займаються організацією та проведенням гастрольних заходів на території України;

4.1.4) благодійні гастрольні заходи – добровільні безкорисливі видовищні заходи закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, окремих виконавців, що не передбачають одержання доходу їх організаторами та гастролерами, за винятком доходів, за рахунок яких покриваються витрати, пов’язані виключно з організацією та проведенням гастрольного заходу. Перелік та граничні обсяги таких витрат визначаються Кабінетом Міністрів України;

4.1.5) благодійними вважаються також гастрольні заходи, весь дохід від яких, за винятком доходів, за рахунок яких покриваються витрати, пов’язані виключно з організацією та проведенням гастрольного заходу, спрямовується на благодійництво згідно із законом.

 

4.2. Платники збору

4.2.1. Платниками збору є організатори гастрольних заходів, крім організаторів благодійних гастрольних заходів.

4.3. Об’єкт оподаткування

4.3.1. Об’єктом оподаткування збором на території України є виручка від реалізації квитків на гастрольний захід.

4.4. Ставки збору

4.4.1. Ставка збору становить 3 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного пунктом 4.3 цієї статті.

4.5. Порядок обчислення та сплати збору

4.5.1. Сума збору визначається платниками самостійно відповідно до виручки від реалізованих квитків на гастрольний захід та встановленої цим Кодексом ставки збору.

4.5.2. Податкові розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному місяцю, складаються і подаються платником до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) платника протягом 20 календарних днів місяця, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому були проведені такі гастрольні заходи.

4.5.3. Податковий розрахунок збору подається за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби  відповідно до законодавства.

4.5.4. Сума збору за звітний (податковий) місяць, обчислена відповідно до цієї статті, вноситься платниками у повному обсязі протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору. Сума збору вноситься за місцем податкової реєстрації (місцеперебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) платника.

 

Стаття 5. Збір за використання води водних об’єктів

 

5.1. Визначення термінів

Для цілей цієї статті терміни вживаються в такому значенні:

5.1.1) збір, оподаткування, платник збору (в усіх відмінках) – збір за використання води водних об’єктів, оподаткування збором за використання води водних об’єктів, платник збору за використання води водних об’єктів (у відповідних відмінках);

5.1.2) збір за використання води водних об’єктів – це збір за:

а) використання води водних об’єктів (поверхневі, підземні, внутрішні морські води);

б) використання води, отриманої від інших водокористувачів;

в) використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

г) використання води, необхідної для поповнення ставків під час розведення риби та інших водних живих ресурсів.

5.2. Платники збору

5.2.1. Платниками збору є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду без її вилучення для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

5.3. Об’єкт оподаткування

5.3.1. Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об’єктом оподаткування збором для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення ставків та водосховищ на малих та середніх річках (об’ємом не більше 3 млн. куб. метрів) під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане з втратами води на фільтрацію та випаровування).

5.3.2. Об’єктом оподаткування збором є:

а) для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії (крім гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують в комплексі з гідроелектростанціями);

б) для потреб водного транспорту – тоннаж (місце) – доба експлуатації вантажних самохідних і несамохідних та пасажирських суден.

5.3.3. Збір не справляється:

а) за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб суб’єктів господарювання за умови не використання води для задоволення інших потреб;

б) за воду, що використовується для протипожежних потреб;

в) за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

г) за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;

ґ) за воду, що забирається науково-дослідними установами для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

д) за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем;

е) за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсув, забруднення тощо);

є) за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у природні водойми і водосховища;

ж) за воду, що використовується повторно одним і тим самим водокористувачем;

з) за воду, що використовується гідроакумулюючими електростанціями, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями;

и) за воду, за яку справляється плата за користування надрами відповідно до розділу ХІV цього Кодексу.

5.3.4. Збір не справляється за використання води річкових водних шляхів, що використовуються морським водним транспортом виключно для заходження з моря в морський порт, розташований у пониззі річки без застосування спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування).

Збір не справляється під час експлуатації водних шляхів р. Дунаю.

Не справляється збір під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна), службово-допоміжними та буксирними суднами (буксири-теплоходи, буксири-пароплави, службово-допоміжні і роз’їзні судна та судна спецпризначення).

5.4. Нормативи збору

5.4.1. Нормативи збору за використання води поверхневих водних об’єктів та внутрішнього моря

Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків, та вода морів

Нормативи збору, копійок/куб. метр

Дніпра на північ від м. Києва (Припяті та Десни), включаючи м. Київ 

15,45

Дніпра на південь від м. Києва (за винятком Інгульця) 

14,69

Інгульця 

22,40

Сіверського Дінця 

30,12

Південного Бугу (без Інгулу) 

16,99

Інгулу 

20,84

Дністра 

9,25

Вісли та Західного Бугу 

9,25

Пруту та Сірету 

6,95

Тиси 

6,95

Дунаю 

6,19

Річок Криму 

30,88

Річок Приазовя та Причорноморя

37,07

Інших водних об’єктів  

16,99

Морська вода

4,13

5.4.2. Нормативи збору за використання води підземних водних об’єктів

Найменування регіону

Нормативи збору, копійок/куб. метр

Автономна Республіка Крим, 

28,56

у тому числі м. Севастополь 

28,56

Області: 

 

Вінницька 

24,69

Волинська 

25,50

Дніпропетровська 

21,63

Донецька 

29,35

Житомирська 

24,69

Закарпатська 

16,22

Запорізька: 

 

Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський райони 

24,69

решта районів області 

22,40

Івано-Франківська: 

 

Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони 

38,60

решта районів області 

21,63

Київська: 

 

Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Поліський райони 

17,95

решта районів області 

21,17

Кіровоградська 

28,56

Львівська 

22,40

Луганська 

32,42

Миколаївська 

32,42

Одеська 

27,03

Полтавська: 

 

Великобагачанський, Гадяцький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони 

16,70

решта районів області 

18,61

Рівненська: 

 

Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський, Сарненський, Острозький райони 

19,92

решта районів області 

23,13

Сумська: 

 

Глухівський, Сумський, Роменський, Шосткинський райони 

18,61

решта районів області 

21,19

Тернопільська 

30,12

Харківська 

23,16

Херсонська 

23,16

Хмельницька: 

 

Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони 

19,31

решта районів області 

29,35

Черкаська 

16,70

Чернівецька 

27,03

Чернігівська: 

 

Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Щорський, Талалаївський райони 

23,16

решта районів області 

18,1

м. Київ 

23,07

5.4.3. Норматив збору за використання води для потреб гідроенергетики

Усі річки – 3 копійки за 100 куб. метрів води, пропущеної через турбіни електростанцій (крім гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують в комплексі з гідроелектростанціями).

5.4.4. Нормативи збору за використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкового, службово-допоміжного і буксирного флотів)

Усі річки, крім Дунаю:

а) вантажний самохідний і несамохідний флот,  що експлуатується 

5,36 копійки за                    1 тоннаж-добу експлуатації

б) пасажирський флот, що експлуатується

 

0,61 копійки за                 1 місце-добу експлуатації

5.4.5. Норматив збору за використання поверхневих вод для потреб рибництва

Для поповнення водою ставків у процесі розведення риби та інших водних живих ресурсів у рибних господарствах на всіх поверхневих водних обєктах – 15,76 копійки за 100 куб. метрів води.

5.4.6. Норматив збору використання підземних вод для потреб рибництва

Для поповнення водою ставків у процесі розведення риби та інших водних живих ресурсів у рибних господарствах у разі використання підземних вод – 18,95 копійки за 100 куб. метрів.

5.4.7. Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання збір за обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005.

5.4.8. До нормативів збору в частині використання поверхневих та підземних вод підприємствами житлово-комунального господарства застосовується коефіцієнт 0,3.

5.4.9. За умови використання води з лиманів та водних об’єктів місцевого значення водокористувачами застосовуються нормативи збору, встановлені для поверхневих водних об’єктів відповідно до показника „Інші водні об’єкти”.

5.4.10. За умови використання води з каналів водокористувачами застосовуються нормативи збору, встановлені для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал.

5.4.11. За умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються нормативи збору, встановлені для джерел (підземні, поверхневі), з яких формуються (наповнюються) змішані джерела.

5.5. Індексація нормативів

5.5.1. З 1 січня року, що настає за роком набрання чинності цим Кодексом, проводиться щороку наростаючим підсумком індексація нормативів збору за формулою:

Ні = Нб × дКі,

де Ні – проіндексований норматив збору у поточному році, гривень за 1 куб. метр (1 тоннаж-добу експлуатації; 1 місце-добу експлуатації);

Нб – базовий норматив збору, гривень за 1 куб. метр (1 тоннаж-добу експлуатації; 1 місце-добу експлуатації);

дКі – добуток коефіцієнтів індексів цін виробників промислової продукції за попередні роки, починаючи з року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених нормативів збору – починаючи з року їх введення.

Коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік розраховується за формулою:

      І

Кі = ———

    100,

де Кі  – коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік;

І – офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік.

У разі коли індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація нормативів збору не проводиться.

5.5.2. Добуток коефіцієнтів індексів цін виробників промислової продукції розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір подається щороку до 1 лютого центральному органу державної податкової служби.

5.5.3. Під час проведення індексації базовими вважаються нормативи збору, встановлені пунктом 5.4 цієї статті.

5.6. Порядок обчислення збору

5.6.1. Водокористувачі самостійно обчислюють збір за використання води водних об’єктів та збір за використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя.

5.6.2. Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів використання води, нормативів збору та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору про поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем-постачальником. 

5.6.3. Водокористувачі, які використовують воду із змішаних джерел, збір обчислюють як суму добутків фактичних обсягів використаних поверхневих вод з урахуванням втрат у їх системах водопостачання на відповідний норматив збору і коефіцієнт та фактичних обсягів використаних підземних вод з урахуванням втрат у їх системах водопостачання на відповідний норматив збору та коефіцієнт.

5.6.4. Водокористувачі, які використовують воду з каналів, збір обчислюють виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених лімітів використання води, нормативів збору, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.

5.6.5. У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, нормативів збору та коефіцієнтів.

За понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими нормативами збору та коефіцієнтами.

За відсутності у платника збору дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

5.6.6. Збір за використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та нормативів збору.

5.6.7. За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами, збір за використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та нормативів збору, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та нормативів збору.

5.6.8. Збір за використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення ставків та водосховищ на малих та середніх річках (об’ємом не більше 3 млн. куб. метрів) під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане з втратами води на фільтрацію та випаровування) та нормативів збору.

5.6.9. Водокористувачі, які використовують воду, що надходить від інших водокористувачів, сплачують збір за фактичні обсяги використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

5.6.10. Під час використання води, що надходить із змішаних джерел (поверхневі, підземні), збір обчислюється виходячи з обсягів використання води з кожного виду джерела водопостачання окремо.

5.6.11. Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, сплачують збір до бюджетів  за обсяги води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги використаної води збір сплачується на загальних підставах.

5.6.12. Водокористувачі, які використовують воду одночасно для задоволення власних потреб і потреб об’єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства (за винятком обсягу води, що постачається населенню), підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб, збори до бюджетів сплачують за весь обсяг фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

5.6.13. Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У такому випадку збір сплачується у двократному розмірі.

5.6.14 Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства.

5.6.15. Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування,  подають щороку до 20 січня органам державної податкової служби інформацію про первинних водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, подають щороку до 20 січня органам державної податкової служби перелік водокористувачів-абонентів, яким встановлено ліміт використання води.

У разі зміни умов водокористування водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, зобов’язані повідомити протягом 10 днів про це органам державної податкової служби.

5.7. Порядок сплати збору

5.7.1. Платники збору здійснюють його розрахунок наростаючим підсумком з початку року за формою, що встановлюється центральним органом державної податкової служби.

5.7.2. Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем своєї податкової реєстрації.

Розрахунок збору за використання води для потреб водного транспорту за І квартал не подається.

5.7.3. Збори сплачуються платниками у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за своїм місцем податкової реєстрації.

Збір за використання води для потреб водного транспорту за І квартал не сплачується.

5.7.4. Водокористувачі подають одночасно з розрахунками збору органам державної податкової служби копію дозволу на спеціальне водокористування та державну статистичну звітність про використання води за встановленою формою. 

5.7.5. У межах встановленого у дозволі на спеціальне водокористування ліміту використання води збір включається до валових витрат виробництва, а за понадлімітне використання – справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача.

Збір за використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту повністю включається до валових витрат виробництва.

 

Стаття 6. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

 

6.1. Визначення термінів

   Для цілей цієї статті терміни вживаються в такому значенні:

6.1.1) збір, оподаткування, платник збору (в усіх відмінках) – збір за спеціальне використання лісових ресурсів, оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів, платник збору за спеціальне використання лісових ресурсів (у відповідних відмінках).

6.2. Платники збору

6.2.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України, або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи, а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів.

6.3. Об’єкт оподаткування

6.3.1. Об’єктами оподаткування збором є деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування, інших рубок (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, інших робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства), другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування, а також використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, задоволення потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

6.4. Нормативи збору

6.4.1. Нормативи збору встановлюються для відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного користування, інших рубок (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, виконанням інших робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства).

6.4.2. Нормативи на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами.

6.4.3. Розподіл лісів за поясами:

а) до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області;

б) до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області.

6.4.4. Розряди встановлюються для кожного кварталу (урочища) виходячи з наведеної нижче відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки, або пунктом відвантаження деревини залізницею:

Розряди

1

2

3

4

5

Відстань, кілометрів

до 10

10,1–25

25,1–40

40,1–60

60,1 і більше

6.4.5. Відстань (пряма) від центру кварталу (урочища) до нижнього складу або пункту відвантаження деревини залізницею визначається за картографічними матеріалами і може коригуватися залежно від геоморфологічних умов місцевості за такими коефіцієнтами:

а) у лісах з рівнинним рельєфом – 1,1;

б) у  лісах з горбистим рельєфом або  у  лісах, понад 30 відсотків площі яких зайнято болотами, – 1,25;

в) у лісах з гірським рельєфом – 1,5.

6.4.6. Пунктом, з якого можливе відвантаження деревини залізницею, вважається пункт (залізнична станція, роз’їзд), де дозволено здійснення такої операції, незалежно від наявності на ньому відповідних складів.

6.4.7. Зміна розподілу лісів за розрядами можлива у разі:

а) закриття діючих або відкриття нових пунктів (залізничних станцій чи роз’їздів) для відвантаження деревини;

б) виявлення порушення установленого порядку розподілу лісів за розрядами.

6.4.8. До великої деревини всіх лісових порід належать відрізки стовбура (у верхньому перетині без кори) діаметром від 25 сантиметрів і більше, до середньої – діаметром від 13 до 24 сантиметрів, до дрібної – діаметром від 3 до 12 сантиметрів.

До дровяної деревини належать сортименти, які можна використовувати для технологічних потреб, а також не придатні для промислової переробки (дрова паливні).

На дров’яну деревину, використану для технологічних потреб, донараховується збір за результатами фактичної заготівлі з урахуванням того, що загальна сума такого збору повинна становити 70 відсотків нормативів на ділову дрібну деревину відповідної лісової породи.

Нормативи на ділову і дровяну деревину липи встановлені без врахування кори, а на дровяну деревину решти лісових порід – з корою.

За ліквід з крони встановлюється збір в розмірі 40 відсотків, а за порубкові залишки, що підлягають використанню, – 20 відсотків нормативів дров’яної деревини відповідної лісової породи.

6.4.9. На деревину вибіркових рубок головного користування нормативи знижуються на 20 відсотків, інших вибіркових рубок – на  30 відсотків.

Знижки у відсотках обчислюються за кожним нормативом окремо.

6.4.10. Нормативи на деревину основних лісових порід, що відпускається на пні

 

Найменування лісової породи

 

Розряд

Норматив за один щільний куб. метр деревини, гривень

ділової (без кори)

дровя  ної (з корою)

великої

середньої

дрібної

Перший пояс

Сосна

1

65,39

41,82

16,09

1,66

 

2

46,47

29,87

11,62

1,28

 

3

37,51

24,16

9,32

1,02

 

4

28,22

17,92

6,89

0,77

 

5

18,59

11,95

4,60

0,51

Модрина

1

29,38

24,90

9,70

2,17

 

2

21,17

17,92

6,89

1,66

 

3

16,69

14,44

5,49

1,28

 

4

12,45

10,71

4,09

0,89

 

5

8,46

7,23

2,81

0,64

Ялина, ялиця

1

48,25

34,61

13,28

1,53

 

2

30,13

25,65

9,96

1,02

 

3

24,16

20,67

7,92

0,89

 

4

18,18

15,44

5,87

0,64

 

5

12,21

10,21

3,96

0,51

Дуб (крім дуба коркового)

1

171,59

82,45

27,45

2,81

 

2

123,07

59,18

19,66

2,04

 

3

98,56

47,11

15,83

1,66

 

4

74,05

35,62

11,87

1,15

 

5

48,51

23,56

7,92

0,89

Ясен, клен (крім явору)

1

64,35

54,96

27,45

2,81

 

2

46,15

39,45

19,66

2,04

 

3

36,96

31,41

15,83

1,66

 

4

27,77

23,75

11,87

1,15

 

5

18,19

15,70

7,92

0,89

Бук

1

123,71

79,58

26,56

2,43

 

2

88,09

56,60

18,90

1,66

 

3

70,86

45,39

15,19

1,40

 

4

53,24

33,90

11,36

1,02

 

 

 

5

35,62

22,70

7,53

0,64

Береза, вільха чорна, граб звичайний, вяз, липа

1

9,58

8,23

6,13

2,17

 

2

6,70

5,75

4,40

1,66

 

3

5,36

4,79

3,64

1,28

 

4

4,02

3,45

2,68

0,89

 

5

2,68

2,30

1,72

0,64

Осика, вільха сіра, тополя

1

5,55

4,79

3,64

1,53

 

2

4,02

3,45

2,49

1,02

 

3

3,26

2,68

2,11

0,89

 

4

2,49

2,11

1,53

0,64

 

5

1,53

1,34

0,96

0,26

Другий пояс

Сосна

1

55,77

35,61

13,66

1,40

 

2

39,50

25,39

9,83

1,02

 

3

31,53

20,41

7,92

0,89

 

4

23,90

15,19

5,87

0,64

 

5

15,93

10,21

3,96

0,38

Модрина

1

25,15

21,67

8,30

2,04

 

2

18,18

15,44

5,87

1,40

 

3

14,44

12,21

4,72

1,15

 

4

10,71

9,22

3,57

0,89

 

5

7,23

6,23

2,43

0,51

Ялина, ялиця

1

35,85

30,63

11,75

1,28

 

2

25,65

21,91

8,43

0,89

 

3

20,41

17,43

6,77

0,77

 

4

15,44

13,20

5,11

0,64

 

5

10,21

8,72

3,32

0,38

Дуб (крім дуба коркового)

1

146,05

70,38

23,49

2,30

 

2

104,69

50,28

16,72

1,66

 

3

83,24

40,22

13,28

1,28

 

4

62,30

29,87

10,09

1,02

 

5

41,88

20,11

6,77

0,64

Ясен, клен (крім явора)

1

54,77

46,92

23,49

2,30

 

2

39,26

33,51

16,72

1,66

 

3

31,22

26,81

13,28

1,28

 

4

23,36

19,92

10,09

1,02

 

5

15,70

13,41

6,77

0,64

Бук

1

105,33

67,51

22,47

2,04

 

2

75,07

47,98

16,09

1,40

 

3

60,13

38,49

12,89

1,15

 

4

45,20

28,73

9,70

0,89

 

5

30,26

19,25

6,38

0,64

Береза, вільха чорна, граб звичайний, вяз, липа

1

7,85

6,70

5,17

1,92

 

2

5,75

4,98

3,64

1,40

 

3

4,60

3,83

3,06

1,02

 

4

3,45

3,06

2,11

0,89

 

5

2,30

1,92

1,53

0,51

Осика, вільха сіра, тополя

1

4,79

4,21

3,06

1,28

 

2

3,45

3,06

2,11

0,89

 

3

2,68

2,49

1,92

0,77

 

4

2,11

1,72

1,34

0,64

 

5

1,34

1,34

0,96

0,38

6.4.11. Нормативи на деревину неосновних лісових порід, що відпускається на пні

Перший пояс 

Самшит

1

301,81

257,96

128,95

2,81

 

2

215,64

184,23

92,18

2,04

 

3

172,55

147,46

73,67

1,66

 

4

129,46

110,50

55,28

1,15

 

5

86,18

73,73

36,90

0,89

Бархат, горіх

1

188,06

160,86

80,43

2,81

 

2

134,44

114,90

57,45

2,04

 

3

107,43

91,92

45,96

1,66

 

4

80,62

68,94

34,60

1,15

 

5

53,81

45,96

22,98

0,89

Груша, кизил, явір

1

150,91

129,07

64,47

2,81

 

2

107,82

92,11

46,09

2,04

 

3

86,18

73,73

36,90

1,66

 

4

64,73

55,35

27,70

1,15

 

5

43,09

36,96

18,51

0,89

Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня, шовковиця, яблуня

1

112,80

96,33

48,13

2,81

 

2

80,62

68,75

34,34

2,04

 

3

64,35

54,96

27,45

1,66

 

4

48,45

41,17

20,55

1,15

 

5

32,17

27,58

13,79

0,89

Каштан, дуб корковий

1

94,03

80,43

40,22

2,81

 

2

67,22

57,45

28,73

2,04

 

3

53,81

45,96

22,98

1,66

 

4

40,41

34,47

17,24

1,15

 

5

26,81

22,98

11,62

0,89

Барбарис, гледичія, кипарис, шипшина

1

75,45

64,35

32,30

2,81

 

2

53,81

45,96

22,98

2,04

 

3

42,90

36,77

18,38

1,66

 

4

32,17

27,58

13,79

1,15

 

5

21,64

18,58

9,32

0,89

Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина, крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха

1

56,49

48,26

24,13

2,81

 

2

40,41

34,47

17,24

2,04

 

3

32,17

27,58

13,79

1,66

 

4

24,32

20,68

10,47

1,15

 

5

16,28

13,79

6,89

0,89

Верба, чагарники (крім зазначених в інших позиціях)

1

18,77

16,09

8,04

1,53

 

2

13,41

11,49

5,75

1,02

 

3

10,72

9,19

4,60

0,89

 

4

8,04

6,89

3,45

0,64

 

5

5,36

4,60

2,30

0,51

Другий пояс

Самшит

1

255,66

218,51

109,29

2,30

 

2

182,50

156,08

78,01

1,66

 

3

146,12

124,86

62,56

1,28

 

4

109,54

93,65

46,86

1,02

 

5

73,16

62,43

31,28

0,64

Бархат, горіх

1

160,10

136,93

68,43

2,30

 

2

114,33

97,86

48,90

1,66

 

3

91,54

78,13

39,07

1,28

 

4

68,56

58,98

29,24

1,02

 

5

45,77

39,26

19,53

0,64

Груша, кизил, явір

1

127,73

109,16

54,64

2,30

 

2

91,35

77,94

39,07

1,66

 

3

73,16

62,43

31,28

1,28

 

4

54,77

46,92

23,49

1,02

 

5

36,58

31,22

15,58

0,64

Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня, шовковиця, яблуня

1

96,14

81,96

41,11

2,30

 

2

68,56

58,60

29,24

1,66

 

3

54,77

46,92

23,49

1,28

 

4

41,17

35,24

17,62

1,02

 

5

27,39

23,36

11,75

0,64

Каштан, дуб корковий

1

80,05

68,56

34,34

2,30

 

2

57,26

49,03

24,51

1,66

 

3

45,77

39,26

19,53

1,28

 

4

34,28

29,30

14,68

1,02

 

5

22,79

19,53

9,83

0,64

Барбарис, гледичія, кипарис, шипшина

1

63,96

54,58

27,32

2,30

 

2

45,58

39,07

19,41

1,66

 

3

36,58

31,22

15,58

1,28

 

4

27,39

23,36

11,75

1,02

 

5

18,19

15,70

7,79

0,64

Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина, крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха

1

48,07

40,98

20,55

2,30

 

2

34,28

29,30

14,68

1,66

 

3

27,39

23,36

11,75

1,28

 

4

20,49

17,62

8,81

1,02

 

5

13,79

11,68

5,87

0,64

Верба, чагарники (крім зазначених в інших позиціях)

1

15,89

13,60

6,77

1,28

 

2

11,49

9,77

4,85

0,89

 

3

9,19

7,85

3,96

0,77

 

4

6,89

5,94

2,94

0,64

 

5

4,60

3,83

2,04

0,38

 

6.4.12. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за поданням органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства можуть у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, знижувати нормативи на деревину, залежно від втрат нею технічної якості (сухостійна, пошкоджена пожежею, комахами, грибковими хворобами, а також внаслідок бурелому, вітровалу).

У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів збір за них установлюється не нижче чинних нормативів.

6.4.13. Під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних користувань та використання корисних властивостей лісу застосовуються нормативи, які встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

6.5. Індексація нормативів

6.5.1. З 1 січня року, що настає за роком набрання чинності цим Кодексом, проводиться щороку наростаючим підсумком індексація нормативів збору за формулою:

Ні = Нб × дКі,

де Ні – проіндексований норматив збору у поточному році, гривень за 1 куб. метр;

Нб – базовий норматив збору, гривень за 1 куб. метр;

дКі – добуток коефіцієнтів індексів цін виробників промислової продукції за попередні роки, починаючи з року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених нормативів збору – починаючи з року їх введення.

Коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік розраховується за формулою:

      І

Кі = ———

    100,

де Кі – коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік;

І – офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік.

У разі коли індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація нормативів збору не проводиться.

6.5.2. Добуток коефіцієнтів індексів цін виробників промислової продукції розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір подається щороку до 1 лютого поточного року центральному органу державної податкової служби.

6.5.3. Під час проведення індексації базовими вважаються нормативи збору, встановлені пунктом 6.4 цієї статті.

6.6. Порядок обчислення збору

6.6.1. Сума збору обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.

6.6.2. Сума збору, зазначена в лісорубному квитку на заготівлю деревини, підлягає перерахунку лісокористувачем в разі, якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків. У цьому разі лісокористувач обчислює і сплачує середньозважену (для даної лісосіки) нормативну вартість додатково заготовленої деревини.

   За перевищення фактичного виходу ділової деревини від кількості, зазначеної у лісорубному квитку (до 15 відсотків, якщо за загальною кількістю відхилення не перевищує 10 відсотків), додатковий збір не нараховується.

 

Перерахунок суми збору за заготівлю другорядних лісових матеріалів та побічні лісові користування здійснюється у випадку, коли заготівля другорядних лісових матеріалів та побічні лісові користування перевищують більш як на 10 відсотків дозволені обсяги, зазначені в лісовому квитку.

Підставою для перерахунку є лісорубні квитки та акти огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів.

6.6.3. У разі надання лісокористувачу відстрочки лісокористувачем в розрахунку одночасно збільшується нарахована сума збору на заготівлю деревини на 1,5 відсотка нормативної вартості деревини, залишеної на пні, незалежно від строку, на який надано відстрочку, та на вивезення деревини на 1,5 відсотка нормативної вартості не вивезеної вчасно деревини за кожний місяць відстрочки.

У разі додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на     три місяці, лісокористувачем за кожний місяць відстрочки збільшується нарахована сума збору в розмірі 5 відсотків нормативної вартості невивезеної вчасно деревини.

Про відстрочку заготівлі і вивезення деревини робиться позначка в усіх примірниках лісорубного квитка.

6.6.4. Суб’єктом лісових відносин, який видає дозволи на спеціальне використання лісових ресурсів,  перерахунок збору за заготівлю деревини і заготівлю другорядних лісових матеріалів та побічні лісові користування може здійснюватися також у разі:

а) виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені підприємством лісового господарства під час здійснення матеріальної і грошової оцінки деревини на пні, другорядних лісових матеріалів та побічні лісові користування, відпущених за лісорубними квитками та лісовими квитками, неправильного застосування сортиментних таблиць, поясів, розрядів та нормативів на деревину, що відпускається на пні, не застосуванні або неправильному застосуванні індексації нормативів, а також виправлення арифметичних помилок,  допущених при підрахунках;

б) анулювання лісорубного та лісового квитка в зв’язку з вилученням земель для інших потреб.

В інших випадках анулювання лісорубного квитка або лісового квитка перерахунок плати не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума збору повністю сплачується до відповідних бюджетів.

6.6.5. Незалежно від способу обліку деревини, що відпускається на пні (за площею, пеньками, приблизною кількістю), лісокористувачі, які допустили неповну заготівлю деревини, яка дозволена для вирубки за виписаними лісорубними квитками, або взагалі її не проводили, збір сплачують повністю за всю дозволену для заготівлі кількість деревини, що зазначена в дозволі.

6.6.6. Лісокористувачі, які за результатами діяльності здійснюють перерахунок збору, відображають донараховані суми збору у формі розрахунку збору за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби.

6.6.7 Лісокористувачі самостійно здійснюють перерахунок збору з урахуванням індексації у розрахунку збору та сплачують збір з урахуванням індексації, у випадках, коли у лісорубних та лісових квитках не застосована індексація нормативів.

6.7. Порядок сплати збору

6.7.1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. 

Лісокористувачі складають щокварталу розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби.

Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами (1/4) від суми збору, зазначеної в дозволах виданих на відповідний рік, та всю суму збору, що внесена в касу лісокористувача.

У разі видачі дозволу в поточному році, після чергового строку сплати збору, лісокористувачі сплачують усі суми збору за строками, що минули.

6.7.2. Платники збору подають розрахунок органам державної податкової служби за місцем адміністративного розташування лісових ділянок та сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за винятком:

а) фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки;

б) лісокористувачів (крім  фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців), якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, за який проводиться сплата збору;

в) лісокористувачів з іншої області.

6.7.3. До отримання лісорубних та лісових квитків збір вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

а) фізичними особами, а також фізичними особами – підприємцями – вся сума, зазначена в лісовому квитку;

б) іншими лісокористувачами якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, за який проводиться сплата збору.

6.7.4. У разі заготівлі деревини на лісовій ділянці лісокористувачами з іншої області, збір сплачується ними повністю за місцем адміністративного розташування такої ділянки до видачі їм дозволу.

6.7.5. Якщо сума збору в одному лісорубному чи одному лісовому квитках перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, за який проводиться сплата збору, розрахунок збору та його сплата здійснюються платниками збору на загальних підставах.

6.7.6. Про надходження суми збору в касу суб’єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і платнику видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер та дата квитанції про сплату).

6.7.7. Суб’єкт лісових відносин, який видає дозволи на спеціальне використання лісових ресурсів, надсилає до 5 числа місяця, що настає за звітним кварталом, відповідним органам державної податкової служби інформацію про лісокористувачів, яким видано такі дозволи, за формою, встановленою центральним органом податкової служби.

 

Стаття 7. Збори за спеціальне використання об’єктів тваринного світу   та спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів

 

7.1. Визначення термінів

Для цілей цієї статті терміни вживаються в такому значенні:

7.1.1) збори, оподаткування, платник зборів (в усіх відмінках) – збори за спеціальне використання об’єктів тваринного світу та спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів, оподаткування зборами за спеціальне використання об’єктів тваринного світу та спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів, платник зборів за спеціальне використання об’єктів тваринного світу та спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів (у відповідних відмінках).

7.2. Платники зборів

7.2.1. Платниками збору за спеціальне використання об’єктів тваринного світу, крім риби та інших водних живих ресурсів, є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України, або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи, а також фізичні особи – підприємці, яким видається в установленому порядку дозвіл на спеціальне використання об’єктів тваринного світу.

7.2.2. Платниками збору за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів є фізичні особи – підприємці та юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України, або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, яким видається в установленому порядку дозвіл на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів, за винятком користувачів, які використовують рибу та інші водні живі ресурси для подальшого відтворення, в тому числі штучного, інтродукції, акліматизації та реакліматизації, а також ті, що здійснюють вилучення риби та інших водних живих ресурсів під час проведення науково-дослідних, контрольних, меліоративних та інших ловів, пов’язаних з природоохоронною діяльністю та поліпшенням довкілля, а також ловів, пов’язаних з проведенням дослідно-конструкторських робіт із створення нових конструкцій знарядь лову.

7.2.3. Спеціальне використання об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях (якщо це не пов’язане з отриманням прибутку), з метою відтворення тваринного світу, порятунку диких тварин, які зазнають лиха, регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров’я населення і відвернення заподіяння шкоди природному середовищу, господарській та іншій діяльності, а також регулювання чисельності хижих і шкідливих тварин у порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється без справляння збору.

7.3. Об’єкт оподаткування

7.3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкти тваринного світу:

а) згідно з переліком, встановленим підпунктом 7.4.1 цієї статті, вилучення (добування, збирання тощо) яких із середовища перебування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне використання об’єктів тваринного світу;

б) згідно з переліком, встановленим підпунктом 7.4.4 цієї статті, вилучення (лов, добування, збирання тощо) яких із середовища перебування здійснюється на підставі дозволу на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів.

7.4. Нормативи зборів

7.4.1. Нормативи збору за кожний об’єкт тваринного світу встановлюються в таких розмірах:

Види, групи тварин

Нормативи збору, гривень за особину (крім слимаків роду Helix гривень за тонну живої ваги)

Ссавці

 

Їжак звичайний             

116,34

Інші комахоїдні         

11,64

Рукокрилі                 

349,03

Білки (у випадках коли їх добування не пов’язане з веденням мисливського господарства)             

232,69

Вовчки (соні)           

186,15

Ласка                  

232,69

Полівка водяна         

11,64

Мишівка лісова         

69,81

Чорний щур           

93,07

Ховрахи                  

46,54

Сліпак звичайний        

116,34

Хом’як                  

23,27

Інші дрібні гризуни   (крім щурів, хатніх та польових шкідників)        

4,65

Птахи

 

Осоїд                    

6980,58

Шуліка чорний         

6282,52

Яструб великий         

2326,86

Яструб малий             

1396,12

Зимняк                  

930,74

Канюк звичайний         

1163,43

Лунь луговий            

1628,80

Лунь болотяний         

581,72

Боривітер звичайний     

930,74

Дербник, кібчик, чеглок  

2326,86

Совка звичайна   (сплюшка)

698,06

Сова яструбина            

581,72

Сич хатній                      

349,03

Сова сіра               

581,72

Сова вухата           

698,06

Сова болотяна            

930,74

Баклан великий          

116,34

Лелека білий            

1396,12

Бугай, бугайчик, квак   

465,37

Чаплі білі              

1628,80

Чаплі сіра, руда         

814,40

Поморники           

698,06

Мартин сизий, сріблястий, малий, середземноморський,
клуша, морський голубок           

116,34

Інші мартини         

69,81

Крячки                

116,34

Рябки               

465,37

Деркач                   

930,74

Пастушки, кулики (крім  мисливських видів)

162,88

Зозуля звичайна       

186,15

Зозуля чубата         

698,06

Сиворакша             

1745,15

Бджолоїдки            

232,69

Крутиголівка           

186,15

Жовна чорна            

1163,43

Дятли                  

279,22

Жайворонкові             

116,34

Ластівкові            

162,88

Плискові               

116,34

Сорокопутові             

232,69

Омелюх                  

116,34

Кропивникові         

116,34

Дроздові                 

162,88

Славкові                

116,34

Синиця вусата           

232,69

Синиця довгохвоста      

232,69

Інші синицеві            

116,34

Мухоловкові           

116,34

Королькові             

116,34

Повзик                   

162,88

Стінолаз               

698,06

Піщухи               

116,34

Вівсянкові, вюркові   

139,61

Ткачикові               

11,64

Шпак звичайний       

116,34

Іволга                   

465,37

Сойка, галка            

116,34

Крук                    

349,03

Горіхівка                

232,69

Земноводні

 

Часничниця (жабка  земляна)

6,99

Квакша (деревна жаба)  

11,64

Ропухи                 

23,27

Жаби озерні, ставкові їстівні та їх гібриди

2,33

Інші жаби                

4,65

Тритони                 

11,64

Кумки                    

6,99

Плазуни      

 

Медяниця (веретінниця ламка)    

23,27

Гадюка звичайна       

349,03

Вужі                    

46,54

Черепаха болотяна       

162,88

Ящірки зелена та піщана (різнокольорова) 

116,34

Ящірки кримська та  скеляста  

232,69

Інші ящірки         

69,81

Полоз візерунковий     

698,06

Наземні молюски

 

Слимаки роду Helix       

1163,43

Інші наземні молюски    

1,16

Метелики

 

Зорька, жовтушка золотиста      

3,49

Жовтушки шафранова,  степова, польова, голубянка Корідон, бризеїда, кропивниця, перламутровки Ніобеля,
Аглая та польова, пістрянки, лимонниця    

2,33

Мирмідона            

6,99

Лігея, медуза, семела, барвниця спірейна, денне павиче око, перламутрівка велика лісова, червонець фіолетовий, червонець непарний, голубянка красива, стрічкарки

4,65

Дріада, цирцея, перелівниця мала, перламутрівка Пандора

5,81

Траурниця, адмірал,  ведмедиці Кайя, Геба та сільська, бражники, сатурнії

9,31

Павиноочка велика нічна  

34,91

Інші метелики          

0,70

Бабки                  

4,65

Богомоли               

6,99

Співучі цикади      

6,99

Жуки

 

Жужелиці-туруни       

6,99

Стрибуни                  

2,33

Жуки-гнойовики (справжні)    

2,33

Скарабеї              

9,31

Носороги, бронзівки   

5,81

Златки (кратомерус, еурітереа, лямпра, діцерта, цифозома, кіпріакус)     

3,49

Жуки вусачі           

4,65

Інші жуки                

0,47

Сітчастокрилі

 

Золотоочки, хемеробіїди 

1,16

Мурашині леви            

4,65

Перетинчастокрилі

 

Бджолині               

2,33

Сколії               

6,99

Риючі оси             

2,33

Інші перетинчастокрилі   

0,47

Мухи

 

Ктирі, журчалки, дзюрчалки, тахіни   

2,33

Інші комахи       

 

0,23

7.4.2. Нормативи збору, встановлені для систематичних груп тварин, поширюються на всі види тварин у таких групах, за винятком тих, що занесені до Червоної книги України, та видів, які є масовими шкідниками сільського чи лісового господарства.

7.4.3. Збір за вилучення кожного пташиного яйця встановлюється у розмірі 50 відсотків розміру збору за відповідний вид птаха.

7.4.4. Нормативи збору за кожний вид риби та інших водних живих ресурсів встановлюються в таких розмірах:

Вид ресурсів

Нормативи збору, гривень за тонну (крім водних безхребетних –гривень за кілограм  живої ваги)

Рибогосподарські водні об’єкти (внутрішні водойми, включаючи прісноводні лимани; Чорне та Азовське моря, включаючи солоні озера і лимани) 

Риби 

 

Амур білий 

217,65

Берш 

115,66

Білизна 

277,08

Верховодка (уклія

15,59

В’юн  

93,16

Йорж 

61,06

Карась 

70,69

Клепець 

78,70

Краснопірка 

76,31

Лин 

101,20

Лящ 

152,59

Окунь 

122,08

Підуст 

147,79

Плоскирка 

73,10

Рибець 

154,21

Сазан 

169,46

Синець 

90,76

Сом 

317,26

Судак 

220,06

Тарань (плітка) 

73,89

Товстолоб 

261,03

Тюлька 

13,57

Чехоня 

152,59

Щука 

191,96

В’язь 

120,48

Атерина (піщанка) 

14,85

Барабуля 

79,52

Бичок 

62,64

Гостроніс 

212,84

Камбала калкан 

169,46

Камбала глоса 

103,61

Катран акула 

81,94

Кілька чорноморська 

14,53

Лобан 

298,76

Луфар 

204,02

Мерланг (пікша) 

85,94

Морська лисиця 

32,93

Морський кіт 

45,77

Осетер російський 

950,94

Севрюга 

950,94

Пеламіда 

452,17

Піленгас 

269,05

Пузанок 

225,69

Сарган 

137,33

Сингіль 

301,17

Оселедець дунайський 

297,96

Оселедець керченський 

224,90

Скумбрія чорноморська 

215,23

Ставрида чорноморська 

161,43

Хамса азовська 

38,32

Хамса чорноморська 

31,96

Форель 

160,63

Інша риба 

14,46

Морепродукти і ракоподібні 

 

Креветки 

185,52

Мідії 

98,79

Раки 

170,27

Рапана 

62,64

Водні безхребетні 

 

Артемія саліна (рачки) 

1,19

Артемія саліна (яйця) 

2,41

Гамурус річковий і морський 

0,79

Дафнія, моїна, циклоп 

0,79

Мотиль великий 

1,19

Мотиль дрібний 

0,73

Каретра 

0,56

Коловертки 

0,40

Трубочник 

0,96

Водорості 

 

Зостера 

5,62

Філофора 

31,34

Цистозіра 

24,89

7.4.5. Нормативи збору не поширюються на види риб та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України.

7.5. Індексація нормативів

7.5.1. З 1 січня року, що настає за роком набрання чинності цим Кодексом, проводиться щороку наростаючим підсумком індексація нормативів збору за формулою:

Ні = Нб × дКі,

де Ні – проіндексований норматив збору у поточному році, гривень за 1 особину (1 тонну; 1 кілограм);

Нб – базовий норматив збору, гривень за 1 особину (1 тонну; 1 кілограм); 

дКі – добуток коефіцієнтів індексів цін виробників промислової продукції за попередні роки, починаючи з року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених нормативів збору – починаючи з року їх введення.

Коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік розраховується за формулою:

      І

Кі = ———

    100,

де Кі – коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік;

І – офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік.

У разі коли індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація нормативів збору не проводиться.

7.5.2. Добуток коефіцієнтів індексів цін виробників промислової продукції розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір подається щороку до 1 лютого поточного року центральному органу державної податкової служби.

7.5.3. Під час проведення індексації базовими вважаються нормативи збору, встановлені  пунктом 7.4 цієї статті.

7.6. Порядок обчислення зборів

7.6.1. Сума збору за спеціальне використання об’єктів тваринного світу визначається за кожний об’єкт тваринного світу, зазначений у підпункті 7.4.1 цієї статті, як добуток відповідної кількості об’єктів тваринного світу і нормативу збору, встановленого для відповідного об’єкта тваринного світу.

7.6.2. Сума збору за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів визначається за кожний вид риби та інших водних живих ресурсів, зазначений у підпункті 7.4.4 цієї статті, як добуток відповідної кількості риби та інших водних живих ресурсів і нормативу збору, встановленого для відповідного виду риби та інших водних живих ресурсів.

Сума збору за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів зменшується на суму витрат, пов’язаних із здійсненням в попередні періоди рибоводно-меліоративних робіт та робіт з відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

7.7. Порядок сплати зборів

7.7.1. Платники, зазначені в підпункті 7.2.1 цієї статті, суму збору за спеціальне використання об’єктів тваринного світу сплачують під час видачі  дозволу на спеціальне використання об’єктів тваринного світу.  

7.7.2. Платники, зазначені в підпункті 7.2.2 цієї статті, суму збору за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів сплачують у вигляді разового та регулярних внесків.

Сума разового внеску визначається як частка обчисленої суми збору, розмір якої дорівнює 10 відсоткам.

Сума разового внеску сплачується під час видачі дозволу на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів.

Сума збору, що залишилася до сплати, яка визначається як різниця між обчисленою сумою збору і сумою разового внеску, сплачується щокварталу рівними частинами у вигляді регулярних внесків протягом усього строку дії дозволу на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів. 

Розрахунки збору за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів подаються платниками органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем їх податкової реєстрації.   

7.7.3.  Сплата збору за спеціальне використання об’єктів тваринного світу проводиться платниками – фізичними особами за місцем їх проживання, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями – за місцем їх податкової реєстрації.

7.7.4. Сплата збору за спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів проводиться платниками – юридичними особами та  платниками – фізичними особами – підприємцями за місцем їх податкової реєстрації.

7.7.5. Органи, які видають в установленому порядку дозвіл на спеціальне використання об’єктів тваринного світу і дозвіл на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів, подають щокварталу до органів державної податкової служби за місцем своєї податкової реєстрації інформацію за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, про наявність дозволу на спеціальне використання, суму зборів, належну до сплати згідно з кожним дозволом, а також інформацію про строки сплати зборів.

 

______________

Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Міністерство фінансів України
Rambler's Top100